+38 (044) 581-79-54

Щодо позову про зобов'язання із працевлаштування

Бабенко Дмитро Вадимович

юрист Юридичної компанії «Бі ен Сі»

23 лютого 2021 року

03 лютого 2021 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі – Верховний Суд), прийняв постанову по справі № 682/2782/18, в якій дійшов правового висновку, що при зверненні до суду із позовом про зобов'язання із працевлаштування діє тримісячний строк з дня, коли працівниця дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У даній справі у зв'язку із закінченням строку трудового договору позивачку було звільнено із займаної посади. Згідно із ч. 3 ст. 184 КЗпП та нормами СКпісля звільнення жінки у роботодавця виник обов'язок працевлаштувати її як вагітну. Позивачка просила суд зобов'язати роботодавця виконати зобов'язання щодо працевлаштування її на підприємстві чи в іншій установі, а також стягнути з роботодавця на свою користь середньомісячний заробіток.

Місцевий суд, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що після звільнення позивачки за закінченням строкового трудового договору у відповідача дійсно виник обов'язок працевлаштувати її як вагітну відповідно до вимог ч. 3 ст. 184 КЗпП, проте вона без поважних причин пропустила визначений ст. 233 КЗпП місячний строк для звернення до суду.

Однак Верховний Суд скасував попередні рішення й передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши таке обґрунтування.

Частиною 3 ст. 184 КЗпП заборонено звільнення вагітної жінки та передбачено обов'язкове її працевлаштування у випадках звільнення після закінчення строкового трудового договору. Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на роботодавця відповідно до ч. 2 ст. 232 КЗпП обов'язку надати працівнику на цьому або іншому підприємстві роботу, яку він може виконувати, а не поновити його на попередній роботі.

Оскільки згідно зі ст. 235 зазначеного Кодексу підставою для поновлення працівника на роботі є звільнення його без законних підстав, то в разі невиконання власником підприємства або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов'язку працевлаштувати звільненого працівника, зокрема вагітної жінки, за п. 2 ст. 36 КЗпП України за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов'язання щодо працевлаштування.

Верховний Суд наголосив, що важливо розрізняти початок перебігу строку для звернення до суду залежно від змісту позовних вимог, а саме: вимог у справах про звільнення та інших вимог працівника.

Спір про звільнення - це спір за позовом про поновлення на роботі.

Натомість предметом позову у справі, що переглядається, є вимога не про поновлення на роботі, а про зобов'язання із працевлаштування.

При зверненні до суду із позовом про зобов'язання із працевлаштування діє тримісячний строк з дня, коли працівниця дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Новини

Контакти

Голова об'єднання

Гарагонич Олександр Васильович 

o.harahonych@gmail.com 

(050) 550 42 26 

 

Директор

Кожух Максим Сергійович 

mskozhuh@gmail.com 

(050) 352 86 62 

 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті


View Larger Map

Розробка сайтів "Liberty Digital"