+38 (044) 581-79-54

Перспективи ринку цінних паперів у контексті реформування податкового законодавства

Гарагонич Олександр Васильович

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри цивільного, господарського права та процесу Академії адвокатури України

Опубліковано: Порівняльно-аналітичне право. – 2013. – № 2

Статтю присвячено дослідженню перспектив ринку цінних паперів у контексті реформування податкового законодавства. Особливу увагу приділено аналізу проекту закону щодо змін до податкового законодавства і можливих правових наслідків для ринку цінних паперів та його учасників.

Ключові слова: ринок цінних паперів, емітенти, оподаткування, акціонерні товариства, цінні папери.

Статья посвящена исследованию перспектив рынка ценных бумаг в контексте реформирования налогового законодательства. Особенное внимание уделено анализу проекта закона о внесении изменений в налоговое законодательство и возможных правовых последствий для рынка ценных бумаг и его участников.

Ключевые слова: рынок ценных бумаг, эмитенты, налогообложение, акционерные общества, ценные бумаги.

The article is dedicated to the analysis of prospects of the stock market in the context of reforming in tax legislation. Particular attention is paid to the analysis of the draft law on changes in tax legislation and possible legal consequences for the stock market and its participants.

Keywords: stock market, issuers, taxation, stock companies, securities.

Ринок цінних паперів виступає однією з найважливіших складових вітчизняної економіки, яка є показником розвитку не тільки ринку капіталу, а й всієї фінансової системи країни. Сучасний стан ринку цінних паперів України та його структура утворилися внаслідок процесів трансформації економічної системи, які відбулися в державі під впливом внутрішніх факторів її розвитку, а також зовнішніх, тобто криз на світових фінансових ринках упродовж останніх років.

Успішна робота ринку цінних паперів значною мірою залежить від сприятливості податкового законодавства. На жаль, зміни, що вносилися останнім часом до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) [1], системно погіршували інвестиційний клімат в країні. І не лише через збільшення фіскального навантаження на платників податку, а і внаслідок суперечливості та необґрунтованості їх змісту. Цією ж мірою це стосується і оприлюдненого на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України 27 травня 2013 року проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Проект) [2].

Значну увагу дослідженням розвитку ринку цінних паперів приділяли такі вчені як С. О. Віхров, О. В. Кологойда, В. І. Полюхович, Д. А. Леонов, В. А. Січевлюк та ін. Проте, незважаючи на численні публікації з цієї тематики, ця проблема залишається до кінця не вирішеною і потребує подальшого наукового дослідження, у т. ч. у зв’язку із запланованою кардинальною зміною підходів до оподаткування господарських операцій на ринку цінних паперів.

Метою роботи є окреслення перспектив ринку цінних паперів у контексті реформування податкового законодавства, у т. ч. можливих правових наслідків для ринку цінних паперів та його учасників.

Статтею 10 Господарського кодексу України передбачено, що податкова політика, як один із основних напрямів економічної політики держави, повинна бути спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів [3].

Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено основні принципи, на основі яких здійснюється правового регулювання господарських відносин правового регулювання господарських відносин [4]. Згідно зі статтею 10 зазначеного закону при розробці та прийнятті нормативно-правових актів регуляторні органи зобов’язані дотримуватись таких принципів державної регуляторної політики як:

доцільність - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;

прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Непоодинокі випадки, коли регуляторні органи нехтують цими принципами. Досить часто це відбувається при внесенні змін, які стосуються питань оподаткування господарської діяльності, у т. ч. на ринку цінних паперів.

Так, внесені протягом останнього часу зміни до податкового законодавства все частіше не знаходять схвалення не тільки професійних учасників фондового ринку [5; 6], але й державного регулятора [7]. Не стали винятком і зміни до законодавства, які пропонуються Проектом.

Аналіз Проекту свідчить, що прийняття законопроекту у запропонованій редакції матиме негативні наслідки для розвитку ринку цінних паперів України. Такі ж думки висловлювались і під час обговорення Проекту у червні 2013 року на засіданнях громадських рад при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (5 червня 2013 року) та при Міністерстві доходів і зборів України (25 червня 2013 року).

Детальний аналіз Проекту дає підстави зробити висновок, що запропоновані ним зміни загалом мають чітко виражену фіскальну спрямованість та не достатньо враховують основні принципи господарського та податкового законодавства, перед усім такі, як соціальна справедливість, економічність та нейтральність оподаткування, презумпція правомірності рішення платника податку та ін.

Проект продовжує згубну практику щорічної фрагментарної зміни законодавства щодо оподаткування операцій з цінними паперами та доходів від них, що відлякує інвесторів (вітчизняних та іноземних) та не сприяє залученню довгострокових інвестицій в економіку країни. Висновок за результатами аналізу регуляторного впливу Проекту про те, що норми цього законодавчого акту не впливатимуть на інтереси громадян, не відповідає змісту пропозицій Проекту щодо оподаткування операцій з цінними паперами.

Зміни податкового законодавства, що пропонуються у Проекті, підготовлені без урахування можливих негативних наслідків для економіки в цілому та фінансових ринків зокрема. Наслідком упровадження запропонованих змін може стати скорочення обсягів операцій з корпоративними цінними паперами, вихід професійних учасників з фондового ринку України (вже є численні приклади згортання цієї діяльності іноземними компаніями), зменшення обсягів інвестиційного капіталу та звуження можливостей фінансування реального сектору.

У зв’язку з цим слід звернути увагу на невідповідність запропонованих змін загальній концепції податкової реформи та основним засадам податкового законодавства, а також пропонуємо врахувати під час доопрацювання Проекту такі пропозиції.

1. Зміна підходів до визначення загального фінансового результату шляхом упровадження податкових коригувань

Проектом передбачено застосування методу податкових коригувань загального фінансового результату для визначення оподатковуваного прибутку.

При цьому скасовано усі норми, якими визначалися доходи та витрати, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування. Як наслідок, всі доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування, включаються до складу загального фінансового результату і потрапляють до бази оподаткування. Крім того, Проектом передбачено включення до складу об’єкта оподаткування сум переоцінки фінансових активів, не дивлячись на те, що такий віртуальний прибуток не пов'язаний з отриманням реальних грошових надходжень.

При цьому припускається ототожнення бухгалтерського та податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та відповідно балансового і оподатковуваного прибутку, які мають різну природу. Балансовий прибуток – це сальдо доходів і витрат за операціями з фінансовими активами з урахуванням як реальних (фактично отриманих/понесених) доходів та витрат, так і уявних (віртуальних), зумовлених переоцінкою (уцінкою/дооцінкою) усіх видів балансових активів та зобов’язань, включаючи фінансові. Оподатковуваний прибуток фінансових активів – це лише реально отриманий прибуток від продажу (відчуження іншим способом) фінансових активів з урахуванням фактично понесених витрат на їх придбання.

Тому запропоновані в Проекті податкові коригування сум доходів та витрат з метою визначення оподатковуваного прибутку не повинні стосуватися відокремленого податкового обліку цінних паперів та деривативів.

2. Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами

В умовах запровадженого з 01.01.2013 р. поопераційного визначення фінансових результатів операцій з цінними паперами нелогічним виглядає збереження відокремленого обліку прибутків/збитків у межах кожного виду цінних паперів. Правочини, укладені поза фондовою біржею, за своєю суттю нічим не відрізняються від правочинів, укладених на фондовій біржі. Тому пропонується встановити однаковий порядок розрахунку фінансових результатів для операцій на фондовій біржі та поза фондовою біржею.

Також немає жодних підстав для обмеження строку перенесення збитків від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах, адже виникнення таких збитків може бути зумовлене, зокрема, одноразовим продажем великого пакету акцій приватного акціонерного товариства в умовах падіння фондового ринку, некомпенсованими прибутками від інших позабіржових операцій.

Уцінка/дооцінка цінних паперів на дату балансу до справедливої вартості за правилами бухгалтерського обліку не повинна впливати на податкові зобов'язання платника податку до моменту відчуження цінних паперів. Переоцінка у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку ніяким чином не залежить від діяльності торговця цінними паперами, тому немає підстав для збільшення чи зменшення оподатковуваного прибутку.

Пропонується також передбачити залік збитків, отриманих від операцій з цінними паперами на фондовій біржі, як таких, що зумовлені об’єктивними чинниками (падінням фондових індексів), у зменшення прибутків від операцій з цінними паперами, отриманих на позабіржовому ринку.

За операціями з цінними паперами, емітенти яких мають ознаки фіктивності, та які без обмежень перебувають в офіційному обігу на фондовому ринку, немає підстав не визнавати усієї суми витрат, понесених у зв’язку з їх придбанням, оскільки це призводить до оподаткування усієї суми отриманого доходу від їх продажу. Пропонується обмежитися лише сумою понесених збитків (у разі їх виникнення).

Запропоновані проектом Закону зміни до статей щодо договорів РЕПО не відповідають міжнародним стандартам до операцій РЕПО та Цивільному кодексу України, тому їх пропонується не вносити.

Для цілей оподаткування слід передбачити залік збитків від основної діяльності платника податку у зменшення прибутку, отриманого від операцій з цінними паперами та деривативами, та оподаткування такого прибутку за спеціальною ставкою 10 відсотків у складі загального фінансового результату лише за наявності прибуткової діяльності платника податку за підсумками звітного періоду в цілому.

3. Особливості визначення звичайної ціни цінних паперів

В Проекті передбачено нові підходи до визначення звичайної ціни на цінні папери. На жаль, окрім біржового курсу, який розраховується за декількома десятками цінних паперів, або менше ніж для 0,3 відсотка загальної кількості зареєстрованих випусків, та розрахункової вартості цінних паперів інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ), інші методи визначення звичайної ціни, запропоновані в Проекті, неприйнятні. Незалежна оцінка вартості цінного паперу вимагає значних витрат на її проведення, крім того, вона має індивідуальний характер, а отже може застосовуватися лише щодо значних пакетів акцій (контрольних блокуючих) та одиничних операцій. Методи оцінки, які пропонується розробити Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, на жаль, не конкретизовані. Запропоновані законопроектом вимоги: визначати звичайну ціну цінного паперу оцінювачем, розрахунковим шляхом або з урахуванням дисконтуючих коефіцієнтів, що будуть встановлюватись Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики - позбавляє фондовий ринок загальновизнаної функції – ціноутворення.

Водночас в Проекті відсутня норма, згідно з якою звичайною ціною є ціна договору купівлі-продажу цінних паперів, якщо не було доведене зворотне. Натомість зроблена спроба поширити дію звичайних цін не лише на три види операцій (бартерні операції та операції з пов’язаними особами і платниками податків, що користуються пільгами), як це передбачено Кодексом, а на всі без винятку операції з цінними паперами.

Тому пропонується залишити загальний підхід, коли звичайною ціною є ціна, зазначена в договорі (або біржовому контракті), якщо не доведено зворотне.

4. Особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами

В Проекті не враховано істотні відмінності в діяльності банків та небанківських фінансових установ в частині способів залучення коштів вкладників (інвесторів, кредиторів), що призводить до ототожнення підходів до формування страхових резервів. Створення таких резервів обумовлене необхідністю зниження ризиків інвесторів (кредиторів), які передають свої кошти в користування фінансовим установам на боргових засадах або в довірче управління, з метою подальшого розміщення у фінансові інструменти та управління такими активами із зобов’язанням повернення залучених коштів (майна) на заздалегідь визначених умовах.

Діяльність небанківських фінансових установ, яка не пов’язана із залученням коштів інвесторів (кредиторів) на боргових засадах або в довірче управління та подальшим наданням коштів у позику чи розміщенням в цінні папери, не потребує створення страхових резервів, оскільки у таких фінансових установ відсутні ризики неплатежу перед своїми клієнтами. Тому обов’язкові страхові резерви необхідно створювати лише у фінансових установах, включаючи банки, які залучають кошти клієнтів на боргових засадах або в довірче управління та надають фінансову послугу - надання коштів у позику. Створення страхових резервів професійними учасниками фондового ринку для відшкодування власних втрат від неповернення або знецінення фінансових інвестицій, зроблених за власний рахунок, не має ніякого сенсу, оскільки це внутрішні ризики окремого суб’єкта господарювання, які несуть його засновники (акціонери, учасники), що відшкодовуються за рахунок власних активів (капіталу). У зв’язку з цим не має ніякого сенсу для НКЦПФР розробляти методику формування страхових резервів для професійних учасників фондового ринку.

5. Оподаткування коштів інститутів спільного інвестування

Проектом пропонується внести суттєві зміни до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, при цьому з Кодексу вилучаються норми щодо особливостей оподаткування податком на прибуток доходів резидентів та нерезидентів від інвестицій в інститути спільного інвестування, та норми, які звільняють кошти спільного інвестування від оподаткування.

Такий підхід суперечить існуючій практиці США, країн Європи, Росії, інших країн, які активно залучають інвестиційні ресурси через механізми спільного інвестування. Загальноприйнятим у світі є утримання податку з доходу, який виникає при реалізації інвестором відповідних фінансових інструментів (цінних паперів ІСІ), тобто при фактичному отриманні доходу.

З 2000 року, коли був прийнятий Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», в податковому законодавстві України був запроваджений загальновизнаний підхід щодо оподаткування кінцевих результатів інвестицій в ІСІ. При цьому кошти спільного інвестування, в т. ч. доходи, отримані фондами від інвестування цих коштів, на боці ІСІ не оподатковуються. Такі умови стимулювали розвиток спільного інвестування, приплив іноземних інвестицій в Україну, сприяли легалізації фінансових потоків, поверненню коштів з офшорних зон. Ринок спільного інвестування України всі ці роки розвивався дуже динамічно і за рівнем капіталізації посідає друге місце після банківської системи. На кінець 2012 року за даними НКЦПФР вартість чистих активів ІСІ склала 160,417 млрд. грн., з них 12,28 відсотків, або 16,6 млрд. грн. належать нерезидентам України [8, с. 41].

Поширення на інститути спільного інвестування загальних норм щодо оподаткування податком на прибуток, запропоноване Проектом, є неприйнятним з декількох причин:

по-перше, податковий режим інвестицій є одним з важливих чинників, які беруться до уваги при прийнятті інвестиційних рішень. Постійні зміни в оподаткуванні відлякують інвесторів, погіршують інвестиційний імідж України та роблять нашу країну неконкурентоспроможною у боротьбі за інвестиційні ресурси;

по-друге, прийняття запропонованих змін щодо ІСІ призведе до масового виходу інвесторів та відтоку коштів з інвестиційних фондів в інші країни та юрисдикції з більш стабільними та сприятливими для бізнесу умовами діяльності. При цьому очікувати відтоку капіталу можна негайно після прийняття Верховною Радою України вищезазначених норм, тобто уже в 2013 році. Навіть відтік 10 відсотків інвестицій з ІСІ (16 млрд. грн.) може спричинити руйнівні наслідки для економіки України;

по-третє, оскільки всі кошти ІСІ належать інвесторам, реалізація норм Проекту запровадить вже потрійне оподаткування коштів інвесторів ІСІ (акциз, податок на прибуток, податок з доходу). Реалізація таких норм зробить діяльність зі спільного інвестування економічно неефективною. Враховуючи значний обсяг інвестиційних ресурсів, акумульованих в ІСІ за 12 років їх існування, значну частку інвесторів – громадян України в активах диверсифікованих інвестиційних фондів (в середньому 45%) масове закриття фондів спровокує соціальну напругу, підірве довіру до можливостей влади забезпечити реальний захист інвестицій, спричинить обвал фондового ринку України.

6. Особливий податок на відчуження цінних паперів та деривативів

Скомпрометувала себе і практика застосування особливого податку на операції з цінними паперами (акцизний збір), яка крім шкоди фондовому ринку та реальній економіці нічого суттєвого не додала до збільшення доходів державного бюджету (трохи більше 2 млн.грн. надходжень за І кв. 2013 року).

Окрім того, що особливий податок на відчуження цінних паперів та деривативів, запроваджений з 1січня 2013 р., не відповідає жодній із ознак акцизу (насправді від є податком з обороту цінних паперів та деривативів), в світовій практиці не має жодного прикладу застосування такого податку на цінні папери в світовій практиці (податок Тобіна тут ні до чого).

Цим Проектом розширюється сфера застосування акцизу шляхом поширення його на всі цінні папери інститутів спільного інвестування, тоді як спочатку він застосовувався лише до відчуження акцій корпоративних інвестиційних фондів. Нелогічним і дискримінаційним виглядає оподаткування акцизом операцій з активами інституційних інвесторів, що залучають кошти населення та інші тимчасово вільні фінансові ресурси інших інвесторів на фондовий ринок з метою їх подальшого розміщення в цінні папери (депозити банків, резерви страхових компаній, пенсійні внески НПФ, кошти спільного інвестування ІСІ).

Немає раціонального обґрунтування обмеження операцій з цінними паперами, на які поширюється ставка податку 0 відсотків, лише цінними паперами, за якими розраховується біржовий курс. Очевидно, що пільгова ставка має застосовуватися до будь-яких операцій з цінними паперами, виконаних на фондовій біржі, зареєстрованій в установленому порядку. Лише за такої умови акцизний податок виконає функцію істотного збільшення обсягів операцій з цінними паперами на організованому ринку.

Проект містить нелогічні норми, які зобов’язують платника особливого податку перераховувати податковому агенту кошти, необхідні для сплати акцизного податку, замість того, щоб сплатити такий податок безпосередньо до бюджету.

Враховуючи наведене, з метою запобігання негативним наслідкам від змін в оподаткуванні інвестицій доцільно було б до розгляду законопроекту Кабінетом Міністрів України, а тим більше прийняття його Верховною Радою України провести його громадське обговорення спільно із учасниками ринку цінних паперів, представниками професійних об’єднань та саморегулівних організацій учасників фондового ринку, професійних об’єднань фінансових установ, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, інших галузевих об’єднань та асоціацій інвесторів, які здійснюють інвестиційну діяльність за допомогою фінансових інструментів ринку цінних паперів.

Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 92. – Ст. 3248

2. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/98222.html

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144

4. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 41. – Ст. 2157

5. Критика діяльності Державної податкової служби щодо тиску на фондовий ринок // [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://minrd.gov.ua/media-tsentr/reaguvannya-na-kritiku/72221.html

6. Гарагонич О. В. Правові проблеми функціонування ринку цінних паперів в сучасних умовах / О. В. Гарагонич // Матеріали IІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Правові проблеми взаємодії держави і бізнесу». - Луганськ, 12 - 18 листопада 2012 року. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://hozpravo.snu.edu.ua/s3.html

7. Тевелєв Д. Несправедливо, коли інвестиційні інструменти оподатковуються по-різному / Д. Тевелєв // Урядовий кур’єр. – 2013. – 20 червня [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/dmitro-tevelyev-nespravedlivo-koli-investicijni-in/

8. Річний звіт НКЦПФР за 2012 рік: Інновації для розвитку ринку. – К.: НКЦПФР, 2013. – 84 с.

Новини

Контакти

Голова об'єднання

Гарагонич Олександр Васильович 

o.harahonych@gmail.com 

(050) 550 42 26 

 

Директор

Кожух Максим Сергійович 

mskozhuh@gmail.com 

(050) 352 86 62 

 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті


View Larger Map

Розробка сайтів "Liberty Digital"