+38 (044) 581-79-54

Висновок до Проекту ЗУ

04 листопада 2013 року

Кожух Максим Сергійович

виконавчий директор Юридичної компанії «Бі ен Сі» адвокат

на законопроект № 2916-д від 24.10.2013 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (доопрацьований на повторне перше читання)

24 жовтня 2013 р. у Верховній Раді України зареєстрований законопроект №2916-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Аграрного фонду» (доопрацьований на повторне перше читання) (далі - проект №2916-д), зміст якого спрямовано на зміну правового статусу Аграрного фонду, а також вдосконалення механізму державного регулювання діяльності сільськогосподарських виробників, зокрема, порядку здійснення державних заставних закупівель, регулювання цін та ін.

Як випливає з пояснювальної записки до проекту №2916-д, основною метою його прийняття є підвищення ефективності реалізації цінової політики в агропромисловому секторі економіки. В той же час окремі положення зазначеного проекту не відповідають заявленій меті та не повною мірою враховують положення чинного законодавства.

1. Проектом №2916-д пропонується заміна бюджетної позики, яка зараз надається Аграрним фондом сільськогосподарському виробнику, позикою (п. 1 п/п 1). Слід зазначити, що незважаючи на схожість назви цих заходів, їх правові конструкції мають суттєві відмінності, обумовлені сферою їх застосування. Правова конструкція класичної позики, визначена ст. 1046 ЦК України, передбачає передачу позичальнику грошових коштів під зобов’язання їх повернення із сплатою процентів за користування або без такої сплати. За таких умов передання сільськогосподарської продукції Аграрному фонду (як позикодавцю) може розглядатися виключно як спосіб забезпечення виконання позикового зобов’язання (застави), юридичне оформлення якої здійснюється за процедурою, передбаченою законодавством. Але у класичних відносинах застави у разі невиконання основного зобов’язання заставодержатель має право на звернення стягнення на предмет застави шляхом його реалізації спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), у порядку, передбаченому ст. 21 Закону України «Про заставу». Можливість залишення заставленого майна за собою у заставодержателя з’являється за умов, якщо перший, другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися. При цьому, у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої ст. 24 Закону України «Про заставу».

Бюджетна позика, яка передбачена діючим законодавством, поєднує ознаки класичної позики, купівлі-продажу, страхування та застави та у більшій мірі пристосована для потреб державних закупівель. У разі неповернення бюджетної позики або відсотків за користування нею настають інші правові наслідки, ніж при класичній позиці: предмет застави переходить у власність держави та зараховується до складу державного інтервенційного фонду, минаючи аукціонний порядок реалізації. При цьому Аграрний фонд як власник продукції набуває прав вигодонабувача за договором її страхування та обов'язок щодо оплати вартості подальшого зберігання. Окрім того, зобов'язання між сторонами договору вважаються повністю виконаними.

Таким чином, заміна бюджетної позики класичною позикою, по-перше, призведе до ускладнення порядку зарахування сільськогосподарської продукції до державного інтервенційного фонду (у разі неповернення її суми або відсотків за користування нею) та витратності зазначеної процедури для Аграрного фонду. По-друге, невідповідність правової конструкції такої позики загальним положенням ст. 1046 ЦК України вимагатиме усунення протиріч шляхом скасування особливостей звернення стягнення на предмет застави (сільськогосподарську продукцію), які авторами законопроекту підтримуються.

2. Викликає заперечення позбавлення Аграрного фонду виключних повноважень на придбання та продаж об'єктів державного цінового регулювання для потреб державного резерву (п. 1 п/п 3 абз. 2, 4 проекту №2916-д). Слід зазначити, що запровадження зазначених змін нівелює закладений у Законі України «Про державну підтримку сільського господарства» механізм забезпечення ефективного витрачання бюджетних коштів. Згідно існуючому порядку, завдяки наявності повноважень цінового регулятора на ринку сільськогосподарської продукції (окремих її видів) Аграрний фонд має можливість здійснювати закупівлю (продаж) необхідної продукції для державного резерву саме у той період, коли на неї встановлюються найбільш прийнятні ціни. Покладення повноважень щодо поповнення державного резерву на інший орган, який не матиме актуальної інформації щодо цінових пропозицій на ринку, унеможливить використання фактору сприятливої ринкової кон’юнктури при здійсненні державних закупівель, що сприятиме неефективному витрачанню бюджетних коштів.

3. Як зазначено у пояснювальній записці до проекту 2916-д, основною причиною його розробки є недостатність та несвоєчасність фінансування Аграрного фонду, що ставить під загрозу виконання доручень Уряду та норм чинного законодавства. В той же час пропоновані у проекті зміни містять положення, які здатні погіршити фінансовий стан Аграрного фонду у порівнянні з тим, яким він є на сучасному етапі. У п.1 п/п 4 проекту №2916-д пропонується новий порядок фінансування здійснюваних Аграрним фондом фінансових інтервенцій: (1) кошти на фінансові інтервенції можуть передбачатись у державному бюджеті на черговий рік (у існуючій редакції вони обов’язково передбачаються); (2) зазначені кошти надаватимуться Аграрному фонду у вигляді державних позик або дотацій (у тексті пропонованих змін до ст. 9.3.2 зазначені види видатків державного бюджету ототожнюються, що не є коректним), тоді як зараз – у вигляді прямих видатків; (3) у разі коли відповідні кошти передбачені, до початку маркетингового періоду звітного бюджетного року на поточний рахунок Аграрного фонду має бути перераховано не менше 40% визначеної у бюджеті суми (коли Аграрний фонд має отримати решту – проект не визначає); (4) в кінці наступного маркетингового періоду отримані кошти мають бути повернені до бюджету (зараз підлягає зарахуванню до складу доходів державного бюджету лише залишок коштів, що залишилися невикористаними Аграрним фондом після виконання завдання щодо формування державного інтервенційного фонду у повному обсязі).

Запровадження такого механізму фінансування призведе до нестабільності фінансового становища Аграрного фонду, що унеможливить виконання ним статутних завдань, а враховуючи запропоноване проектом 2916-д перетворення Аграрного фонду з бюджетної установи у акціонерне товариство державної власності – створить умови для його ліквідації як банкрута.

4. Законопроектом №2916-д пропонується звуження сфери дії Закону України «Про ціни і ціноутворення» шляхом виключення з предмету його регулювання відносин у агропромисловій галузі, щодо яких передбачається запровадження особливого порядку державного регулювання цін згідно положень Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (п. 2).

Слід зазначити, що створення «правового Ватикану» у відносинах ціноутворення на окремому ринку за наявності загального закону «Про ціни і ціноутворення», який встановлює однакові для усіх суб’єктів господарювання правила, не є вдалим. По-перше, таке положення не узгоджується із конституційним принципом рівних економічних умов для розвитку всіх суб’єктів господарювання. По-друге, у існуючій редакції Закон України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні» містить лише положення щодо регулювання цін на окремій ділянці ринку – організованому аграрному ринку, та щодо окремої групи товарів, частка яких за окремими підрахунками, не перевищує 15% від загального ринку сільськогосподарської продукції. Засади правового регулювання ціноутворення на інші товари та товари, які реалізуються поза організованим ринком зазначеним Законом не встановлюються. Виведення таких відносин з-під сфери дії Закону України «Про ціни і ціноутворення» створить прогалину у правовому регулюванні. Окрім того, порівняльний аналіз положень Закону України «Про ціни і ціноутворення» та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні» щодо порядку регулювання цін (способи, відповідальність тощо) свідчить про низьку ефективність останнього, підвищення якої можливо шляхом приведення його положень у відповідність з базовим Законом.

Таким чином, положення проекту №2916-д, передбачені п. 1 п/п. 1, п. 1 п/п 3 абз. 2, 4, п.1 п/п 4 абз. 7-8, п. 2, не відповідають заявленій меті його прийняття та не повною мірою враховують положення чинного законодавства, з врахуванням чого вимагають виключення.

Експерти:

Провідний науковий співробітник

Інституту економіко-правових

досліджень НАН України,

доктор юридичних наук Г.Д. Джумагельдієва

Здобувач

Інституту економіко-правових

досліджень НАН України М.С. Кожух

Новини

Контакти

Голова об'єднання

Гарагонич Олександр Васильович 

o.harahonych@gmail.com 

(050) 550 42 26 

 

Директор

Кожух Максим Сергійович 

mskozhuh@gmail.com 

(050) 352 86 62 

 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті


View Larger Map

Розробка сайтів "Liberty Digital"