+38 (044) 581-79-54

Про порушення інтересів держави

Кожух Максим Сергійович

директор АО «Юридична компанія «Бі ен Сі»,
кандидат юридичних наук, адвокат

11 березня 2021 року

 

Відповідно до Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 927/468/20 встановлено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Обставини справи:

Прокурор звернувся до Кабміну з проханням визнати недійсним наказ Держгеокадастру про припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "ДГ "Івківці" НААН України право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та передано її до земель запасу Івковецької сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваного наказу, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області вийшло за межі наданих йому повноважень, перейнявши на себе повноваження Кабінету Міністрів України щодо розпорядження (у тому числі припинення права постійного користування) особливо цінними землями сільськогосподарського призначення державної власності, а також не дотрималось процедури щодо формування земельної ділянки. Посилаючись на положення статей 152, 155 Земельного кодексу, прокурор вважав, що спірний наказ підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду, позов прокурора залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаними рішеннями, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить ухвалу місцевого і постанову апеляційного суду у даній справі скасувати, а справу направити до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позиція ВС:

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, мав обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Проте, окрім встановлення обставин "бездіяльності компетентного органу" судам належало також врахувати і значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через таку бездіяльність, а також потребу у невідкладності відповідного захисту.

Згідно з частинами 4, 7 статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду надаючи висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону "Про прокуратуру" вказала, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

За висновками судів попередніх інстанцій підготувавши і направивши позов ще до отримання відповіді від компетентного органу щодо можливості самостійного вжиття відповідних заходів прокурор тим самим недотримався "розумного строку", на якому наголосила Велика Палата Верховного Суду і такими діями він фактично усунув можливість подання позову Кабінетом Міністрів.

Новини

Контакти

Голова об'єднання

Гарагонич Олександр Васильович 

o.harahonych@gmail.com 

(050) 550 42 26 

 

Директор

Кожух Максим Сергійович 

mskozhuh@gmail.com 

(050) 352 86 62 

 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті


View Larger Map

Розробка сайтів "Liberty Digital"