1. Чи потрібна згода одного члена подружжя на укладення іншим членом подружжя угоди купівлі та/або продажу цінних паперів?

Згідно ст. 194. Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України). Поняття «майна» визначається ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, а саме: «Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки». У відповідності до ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України правом спільної сумісної власності є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України).

Стаття 369 Цивільного кодексу України визначає порядок здійснення права спільної сумісної власності. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

• у разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
• згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень. Ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України встановлюється, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.  Ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України передбачається, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Правочин вважається вчиненим щодо цінного майна, у разі, коли він виходить за межі дрібного побутового правочину. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість (ст. 31 Цивільного кодексу України).

Висновок: На укладення членом подружжя угоди купівлі та/або продажу цінних паперів згода іншого члена подружжя потрібна.

2. В якому вигляді надається така згода?

Згода іншого подружжя надається у вигляді письмової згоди, що складається в довільній формі (ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України), наприклад заяви про надання згоди на укладення договору купівлі-продажу акцій ВАТ ЗНКІФ «Резервна нерухомість».

3. Чим підтверджується наявність або відсутність такої згоди?

Згода іншого з подружжя підтверджується письмовим документом, в якому один із подружжя надає згоду на укладення договору купівлі та/або продажу цінних паперів.

4. Що саме повинно бути зазначено в цій згоді?

У документі, в якому зафіксовано згоду одного із подружжя на укладення договору купівлі та/або продажу цінних паперів повинно зазначатися:

• П.І.Б. чоловіка (дружини);
• документ, який підтверджує існування шлюбних відносин;
• істотні умови правочину, на укладення якого надається згода (предмет, ціна тощо).

5. Що робити при зміні умов угоди з цінними паперами?

Зміна умов угоди з цінними паперами – це окремий правочин, в результаті якого зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов договору щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У зв’язку з цим у разі зміни умов угоди з цінними паперами повинна оформлятись окрема згода подружжя на вчинення такого правочину.

6. Якими можуть бути наслідки для сторін угоди з цінними паперами при відсутності згоди?

Договір купівлі та/або продажу цінних паперів може бути визнаний іншим із подружжя в судовому порядку недійсним (ч. 4 ст. 369 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України). У разі визнання договору недійсним кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України). Крім того, особа може подати позов про відшкодування збитків.

7. Чи зобов’язана друга сторона вимагати від подружжя надання такої згоди та відмовити в укладенні угоди за відсутності згоди подружжя?

Для уникнення наслідків, пов’язаних з визнанням правочину недійсним, наявність згоди одного члена подружжя на укладення іншим членом подружжя угоди купівлі та/або продажу цінних паперів є обов’язковою. У зв’язку з цим стороні необхідно вимагати від подружжя надання такої згоди.