+38 (044) 581-79-54

щодо реєстрації ліцензійних договорів на використання об’єкта права інтелектуальної власності

Ткаченко Артем Васильович

юрист  Юридичної компанії «Бі ен Сі»

30 травня 2017 року

Власник Свідоцтва на зареєстрований знак для товарів і послуг має право надати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання зареєстрованого знака на підставі ліцензійного договору (ст. 16 п. 8 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Ліцензійний договір на використання торгової марки - це договір між ліцензіаром (власником) та ліцензіатом, в якому одна сторона (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) право на використання в господарській діяльності торгової марки на чітко обумовлених умовах, а саме: використання ліцензіатом прав на певній території, у певні терміни та за певну винагороду. Ліцензійний договір на торгову марку передбачає такі види ліцензій, закріплені на законодавчому рівні.

Відповідно до положень чинного ЦК України, ліцензія може бути:

  • виключною (ліцензіар надає лише одному ліцензіату виняткове право на використання предмета ліцензії у обмеженій сфері, відмовляючись при цьому від права самостійно використовувати даний об’єкт та видавати аналогічні ліцензії третім особам. Однак, за цими межами ліцензіар вправі самостійно використовувати об’єкт та видавати ліцензії, що не суперечать умовам уже виданої ліцензії. Отже, у разі отримання особою виключної ліцензії, наприклад, на виробництво товару певного промислового зразка, у неї повністю будуть відсутні конкуренти в даному сегменті ринку.);
  • одиничною (видається лише одному ліцензіату на використання об’єкта у обмеженій сфері, при цьому за ліцензіаром залишається право використання цього об’єкта у зазначеній сфері. В даному випадку можливе існування на ринку двох конкурентів: правоволодільця та ліцензіата);
  • невиключна (кількість ліцензіатів не обмежується, окрім того за ліцензіаром залишається право використання об’єкта у визначеній сфері. В разі отримання такого дозволу на ринку існує одночасна конкуренція ліцензіара та необмеженої кількості ліцензіатів з аналогічними правами.)

Окрім того, ліцензія за письмовою згодою ліцензіара може передаватись третій особі в субліцензію, а ліцензійний договір може містити положення про умови укладення субліцензійного договору.

Щодо порядку оформлення як самостійної ліцензії, так і ліцензійного договору, законодавець передбачає, що воно має відбуватись у письмовій формі.  Відповідно до ч. 1. ст. 1114 ЦК України ліцензія та ліцензійні договори не підлягають обов’язковій державній реєстрації, а її відсутність не впливає на обсяг та чинність прав сторін, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом порушеного права. Однак, така реєстрація може здійснюватись на вимогу як ліцензіара, так і ліцензіата.

В свою чергу «Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг» від 08.03.2001 № 576 (надалі – Інструкція) розглядає реєстрацію ліцензійних договорів виключно як добровільний акт сторін, що не впливає на чинність їхніх прав.   

Тобто, відсутність чіткого законодавчого врегулювання питання державної реєстрації ліцензій та ліцензійних договорів про передачу виключних майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності дає право сторонам самостійно прийняти таке рішення. В свою чергу, що така реєстрація  може слугувати допоміжним засобом гарантування дотримання прав та обов’язків як ліцензіаром так і ліцензіатом, підтвердженням факту існування ліцензії для третіх осіб.

Контакти

Директор

Гарагонич Олександр Васильович 

a.harahonych@congress.kiev.ua 

(044) 581 79 56 

(050) 550 42 26 

(044) 581 79 56 - факс 

Виконавчий директор

Кожух Максим Сергійович 

m.kozhuh@congress.kiev.ua 

(044) 581 79 56 

(050) 352 86 62 

(044) 581 79 56 - факс 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті

Розробка сайтів "Liberty Digital"