+38 (044) 581-79-54

Актуальні питання патентування та оподаткування діяльності орендодавців

21 березня 2013 року

Гаврилець Олександр Васильович

юрист Юридичної компанії «Бі ен Сі»

1. Товариство отримує від орендарів плату за використану електроенергію, воду, опалення як компенсацію спожитих комунальних послуг.

ПИТАННЯ : «Чи потрібно Товариству отримувати патент в податковій інспекції для можливості отримувати від орендарів і надалі компенсацію за спожиті комунальні послуги?».

ВІДПОВІДЬ: Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. XII По­даткового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI платниками збору за провадження деяких видів під­приємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установле­ному цією статтею порядку торгові патенти та прова­дять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу това­рів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Відповідно до п.п. 14.1.151 п. 14.1 ст. 14 розд. І По­даткового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) платні послуги для цілей розд. XII цього Кодексу — діяльність, пов'язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розра­хунків, уключаючи платіжні картки. Відповідно до абзацу «б» п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267розд. XII ПКУ платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності, як діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Тобто при наданні послуг, які не зазначені в Переліку послуг, визначених Кабінетом Міністрів України, торговий патент не придбавається.

Відпо­відно до абзацу четвертого п. 125.1 ст. 125 гл. 11 розд. І ПКУ за здійснення реалізації товарів, визна­чених п. 267.2 ст. 267 розд. XII ПКУ, без отримання пільгового торгового патенту або з порушенням по­рядку його отримання та використання, передбаче­ного пп. 267.6.4 - 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі збору за провадження деяких видів підприємницької ді­яльності за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік.

Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року №436-IV, зі змінами та доповненнями (далі — ГКУ).

Відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).

Орендна плата — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ)

Згідно із Законом України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прилеглих до будинків територій» від 20.05.1999 р. № 686-ХIV, суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежитлові будівлі та приміщення, належні їм на правах власності або орендовані ними на підставі договору для проведення цієї діяльності, оплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання. При цьому за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги такі суб’єкти господарювання сплачують пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 % загальної суми боргу.

Відповідно до абзацу «д» підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 ПКУ витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень включаються до складу загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Витрати на утримання основних фондів загальногосподарського використання (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення) враховуються при визначенні об’єкта оподаткування у складі адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством (абзац «в» підпункту 138.10.2 пункту 138.10 ст. 138 ПКУ).

Витрати на утримання основних засобів, пов’язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (опалення, освітлення), враховуються при визначенні об’єкта оподаткування у складі витрат на збут (абзац «д» підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПКУ).

Що стосується включення до складу витрат орендаря витрат, понесених на оплату комунальних послуг (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення) орендованого приміщення, то під час оренди приміщення комунальними послугами фактично користується орендар такого приміщення, і тому в договорі оренди має бути обумовлено порядок розрахунків за комунальні послуги.

Орендар може самостійно оплачувати вартість комунальних послуг за умови укладення договорів з відповідними підприємствами про надання комунальних послуг та установки окремих лічильники для обліку спожитих газу, тепла, води, електроенергії.

Орендар може компенсувати вартість спожитих комунальних послуг орендодавцю за умови, що договір оренди передбачає компенсацію вартості комунальних послуг на підставі наданих орендодавцем рахунків.

При цьому, якщо немає можливості обладнання орендованого приміщення окремими лічильниками для обліку спожитих газу, тепла, води, електроенергії, то вартість спожитих орендарем комунальних послуг визначається: послуг водопостачання — пропорційно кількості працівників підприємства-орендаря щодо загальної кількості працівників; вартість спожитої електроенергії — виходячи з потужності електроприладів і фактичного часу роботи; вартість теплопостачання — зі співвідношення орендованої та загальної площ.

Враховуючи вищенаведене, та уникнення вимоги податкових органів щодо оформлення відповідного патенту рекомендується на термін договору оренди переоформити договори з комунальними службами на ім’я орендаря, а також установити окремі лічильники, на підставі показань яких орендар буде самостійно здійснювати розрахунки з житлово-комунальними підприємствами за спожиті комунальні послуги.

2. Товариство отримані орендні платежі які сплачувались готівкою в касу підприємства проводить через ЕККА. Однак трапляються випадки, коли на протязі цілого робочого дні відсутні платежі. Технічні характеристики нашого електронно-касового апарату не дозволяють в таких випадках робити нульові звіти. Тому з цих причин коли немає платежів нульовий звіт не формувався.

ПИТАННЯ : «Чи може Товариство не робити щоденних нульових звітів, якщо технічні характеристики електронно-касового апарату не дозволяють робити нульові звіти при відсутності платежів.

ВІДПОВІДЬ: На суб’єкті господарювання, який проводить готівкові розрахунки за допомогою РРО лежить обов'язок щоденно друкувати на касовому апараті фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі - закон РРО).

Крім того, згідно Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199, оперативну пам'ять РРО за день обнуляють, а реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: Х-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

При цьому інформація з оперативній пам'яті потрапляє у фіскальну пам'ять касового апарату. У робочі дні підприємства РРО має бути ввімкнуто, а в кінці дня треба обов’язково роздруковувати Z-звіт (незалежно від того, проводили розрахункові операції чи ні) — листи-роз’яснення Державної податкової адміністрації України від 07.11.2002 р. № 7501/6/23-2119 та від 22.12.2008 р. N 26818/7/23-7017.

Якщо в окремі дні організація не працює (вихідні, святкові тощо), це має бути підтверджено документально (підійде наказ по фірмі). У такому випадку фіскальні звітні чеки дозволено не друкувати.

За відхилення від установленого правила передбачено санкцію. Так, за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, або його не зберігання в КОРО штраф становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн) — п. 4 ст. 17 Закону про РРО.

Крім того, статтею 26 Закону про РРО, зокрема, встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону притягуються органами ДПС України до адміністративної відповідальності згідно з законом.

Так, зокрема, за статтею 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р., порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 85 грн.) і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.).

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.).

Якщо ж касовий апарат не дозволяє надрукувати Z-звіт у дні, коли розрахункових операцій не було, то варто звернутися до виробника чи обслуговуючої організації (ЦСЩ ПП «Іріда») з проханням привести обладнання у відповідність діючим законодавчим нормам. Якщо ж із технічних причин це неможливо, то варто використовувати саме ті моделі РРО, які відповідають чинним правилам і вимогам.

Наголошуємо, що навіть наявність довідки від виробника про те, що певна модель РРО не друкує Z-звіт за відсутності касових оборотів за добу, не може слугувати виправданням при порушенні п. 9 ст. 3 Закону про РРО, й, відповідно, не звільняє від застосування санкцій за п. 4 ст. 17 того ж Закону.

Контакти

Голова об'єднання

Гарагонич Олександр Васильович 

o.harahonych@gmail.com 

(044) 581 79 56 

(050) 550 42 26 

(044) 581 79 56 - факс 

Директор

Кожух Максим Сергійович 

mskozhuh@gmail.com 

(044) 581 79 56 

(050) 352 86 62 

(044) 581 79 56 - факс 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті


View Larger Map

Розробка сайтів "Liberty Digital"