Щодо підписання акту звірки як доказу визнання боргу

Кожух Максим Сергійович

директор АО «Юридична компанія «Бі ен Сі»,
кандидат юридичних наук, адвокат
24 липня 2019 року

05 березня 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі – ВС) по справі № 910/1389/18 в своїй постанові, роз’яснив у яких випадках підписання акту звірки свідчить про визнання боргу.

В даній справі підприємство просило стягнути суму основного боргу, інфляційні втрати та 3% річних за договором поставки. Відповідач заперечував, вказуючи на сплив позовної давності для стягнення інфляційних втрат і річних.

Місцевий та апеляційний суди позов задовольнили.

Вони вказали, що підписання актів звірки взаємних розрахунків є належним доказом визнання відповідачем свого боргу, що перериває строк позовної давності за вимогами позивача.

В касаційній скарзі відповідач зазначив, що акт звірки з його боку був підписаний неуповноваженою на це особою.

Колегія суддів Господарського суду ВС направила справу на новий розгляд у місцевому суді.

Верховний Суд зазначив, що сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Однак ВС вказав, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, свідчить про визнання боржником такого боргу, якщо:

- інформація, що в ньому відображена, підтверджена первинними документами;

- акт містить підписи уповноважених на це осіб.