+38 (044) 581-79-54

ДФС щодо підприємницької діяльності з будівництва багатоквартирних об'єктів

Гарагонич Олександр Васильович

директор Юридичної компанії «Бі ен Сі»

кандидат юридичних наук, адвокат

17 травня 2018 року

 

Підприємницька діяльність передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків.

Вищезазначений висновок викладений Державною фіскальною службою України в індивідуальній податковій консультації від 02 травня 2018 року № 1972/К/99-99-13-02-03-14/ІПК щодо підприємницької діяльності (далі – Консультація).

У консультації зазначається, що Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, статтею 172 якого встановлено порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) фізичними особами об'єктів нерухомого майна.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва – підприємцями (п. 2 ст. 3 ГКУ).

Разом з тим Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» (далі – Постанова) визначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик (п. 4 Постанови).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності і обмеженням видів діяльності.

Крім того, доходом фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою доходи від продажу нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, у строки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18 %, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. 177.1 ст. 177 ПКУ).

Враховуючи наведене, здійснення фізичною особою будівництва об'єктів нерухомого майна (самостійних багатоквартирних об'єктів, нежитлових приміщень) з подальшим їх продажем у розумінні ПКУ слід розглядати як провадження такою особою підприємницької діяльності, за якою вказані операції оподатковуються відповідно до норм ст. 177 ПКУ.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2015 № 826/14630/14 встановлено, що «при здійсненні фізичною особою підприємницької діяльності необхідно чітко розмежувати, в яких відносинах фізична особа виступає як підприємець, а в яких – як фізична особа.

Відтак підприємницьку діяльність можна представити як сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації на ринку товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.

Аналізуючи ознаки, притаманні підприємницькій діяльності, можна зробити висновок про те, що остання передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків.

Будівництво самостійних багатоквартирних об'єктів, як за власні кошти, так і залучені кошти, є безумовним свідченням того, що збудований об'єкт нерухомості передбачає отримання прибутку від подальшого продажу, що є неодмінною характерною рисою підприємницької діяльності.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що комплекс послідовних цілеспрямованих дій, метою яких є будівництво та подальший продаж ряду однотипних об'єктів нерухомості, з метою отримання прибутку, є свідченням того, що відповідна діяльність для цілей оподаткування має кваліфікуватися як підприємницька, а відтак, вказані операції підлягають оподаткуванню за нормами ст. 177 ПКУ.

За змістом п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ».

Крім того, доходи, отримані від підприємницької діяльності відповідно до ст. 177 ПКУ, є об'єктом оподаткування військового збору (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) та є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з вимогами Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Контакти

Директор

Гарагонич Олександр Васильович 

a.harahonych@congress.kiev.ua 

(044) 581 79 56 

(050) 550 42 26 

(044) 581 79 56 - факс 

Виконавчий директор

Кожух Максим Сергійович 

m.kozhuh@congress.kiev.ua 

(044) 581 79 56 

(050) 352 86 62 

(044) 581 79 56 - факс 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті


View Larger Map

Розробка сайтів "Liberty Digital"