+38 (044) 581-79-54

АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА З ОЗНАКАМИ ФІКТИВНОСТІ

Гарагонич Олександр Васильович

директор Юридичної компанії «Бі ен Сі», кандидат юридичних наук, адвокат

Євроінтеграційні прагнення України сьогодні набувають небувалої актуальності, що посилює необхідність реформування вітчизняного законодавства у напрямку його адаптації до законодавства ЄС. Наразі наша країна стоїть на порозі підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (далі – Угода про асоціацію) [1].

Угода про асоціацію має на меті прискорити і поглибити політичні та економічні відносин між Україною та ЄС, а також забезпечити поступову інтеграцію у внутрішній ринок ЄС. Даним документом передбачається покладення на Україну обов’язку адаптувати своє законодавство до законодавства ЄС у пріоритетних сферах, до яких віднесено й законодавство про компанії, тобто корпоративне законодавство. Серед іншого Угода про асоціацію встановлює, що ЄС і Україна застосовуватимуть ефективні заходи для недопущення шахрайства, корупції та будь-яких інших незаконних дій, а також боротьбу з ними.

Угода передбачає концепцію динамічного зближення, оскільки законодавство ЄС не є статичним і постійно розвивається. Тому процес наближення матиме динамічний характер, а його темп повинен відповідати основним реформам в ЄС, але пропорційно здатності України реалізовувати таке наближення.

Є всі підстави вважати, що приведення вітчизняного законодавства у відповідність із сучасними європейськими стандартами дозволить значно поліпшити загальний інвестиційний клімат в Україні, створить умови для залучення іноземних і вітчизняних інвестицій, сприятиме виходу бізнесу з тіньової сфери й запобігатиме витоку капіталу за кордон.

Разом з тим серед проблем, що перешкоджають інтеграції економіки України в економіку ЄС є високий ступінь тінізації вітчизняної економіки.

Одним із інститутів тіньової економіки в Україні є суб’єкти господарювання з ознаками фіктивності. Особливо шкідливим для економіки є існування таких суб’єктів на фондовому ринку. Як правило, вони існують у формі акціонерних товариств (далі – АТ) і щодо них у законодавстві та науковій літературі вживаються терміни «емітенти з ознаками фіктивності», «емітенти технічних (сміттєвих) цінних паперів», «фіктивні корпорації» та ін.

Існування на фондовому ринку України значної кількості АТ з ознаками фіктивності призводить до зниження інтересу іноземних інвесторів до операцій купівлі-продажу акцій вітчизняних підприємств. Відтак, українському фондовому ринку, якому і так важко конкурувати за обсяги інвестиційних ресурсів з іншими фондовими ринками, конче необхідно вирішувати поряд з іншими й проблему очищення від емітентів з ознаками фіктивності.

На даний момент в Україні існують десятки тисяч емітентів – юридичних осіб, якими емітовано цінних паперів на сотні мільярдів гривень. Тільки АТ на початок 2013 року згідно даних Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) нараховувалось 25531 [2, с. 63]. Така велика кількість АТ є наслідком, насамперед, приватизаційних процесів, які з 90-х років постійно відбуваються в Україні.

Однак, відсутність цілісної та послідовної державної політики щодо фондового ринку, високий рівень тінізації економіки, недоліки законодавства в сфері корпоративного управління, відсутність ефективного механізму захисту прав інвесторів призвели до того, що для більшості АТ акції так і не стали інструментом залучення капіталу на відкритому ринку. В результаті більшість АТ, продовжуючи зберігати формальні ознаки учасника фондового ринку, фактично перестали бути такими. Багато серед АТ з ознаками фіктивності фактичних підприємств-банкрутів, які через відсутність фахівців і необхідних коштів не можуть провести необхідних процедур для державної реєстрації їх припинення.

Не покращила ситуації і корпоративна реформа, започаткована прийнятим у 2008 році Законом України «Про акціонерні товариства» [3]. Так, за даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на кінець квітня 2013 року із більш як 25 тисяч існуючих в країні акціонерних товариств річні звіти в системі розкриття інформації опублікували 1142 ПАТ і ПрАТ, 4030 - ЗАТ і ВАТ, тобто тільки 20% [4].

Друга причина існування на фондовому ринку України АТ з ознаками фіктивності – це використання таких суб’єктів для мінімізації податкового навантаження, фіктивного підприємництва, "відмивання" грошей, шахрайства, хабарництва, переказу коштів за межі держави, купівлі валюти, контрабанди, відшкодування ПДВ за експортними операціями.

Особливості оподаткування операцій з акціями, які існували до 2012 року в Україні передбачали, що базою для оподаткування є різниця між доходами від реалізації акцій і витратами на їх придбання. Тому на фондовому ринку створювалися АТ, акції яких використовувалися у вищеназваних схемах. За кілька років відбулося наповнення фондового ринку акціями, які були розміщені фактично фіктивними підприємствами і не забезпечені ніякими реальними активами. Потрапивши на фондовий ринок, зазначені акції (їх ще називають «технічні», «схемні» або «сміттєві») неодноразово перепродувались за цінами, що в сотні і тисячі разів перевищують їх реальну вартість, з метою формального збільшення витрат вітчизняних підприємств - покупців або нарощування прибутку псевдоінвесторів нерезидентів – продавців, виведення валютних коштів за межі України та легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ще однією причиною появи в господарській сфері АТ з ознаками фіктивності стало застосування популярної в останні роки так званої «миттєвої ліквідації». Сутність її полягає у продажі контрольного пакету акцій АТ на офшор або нерезидента і заміні голови виконавчого органу АТ (особи, що виконує функції одноособового виконавчого органу) іноземцем, особою без громадянства або взагалі неіснуючою особою, якій по акту нібито передаються всі документи товариства. Хоча АТ після таких операцій продовжує існувати у правовій сфері як суб’єкт права (в ЄДР, реєстрі випусків цінних паперів, в реєстрі платників податків тощо), проте фактично господарська діяльність ним не ведеться, податки не сплачуються, звітність не подається, регулярна та особлива інформація не розкривається. При цьому ні власників контрольного пакету акцій, ні новопризначеного голови виконавчого органу знайти не вдається.

Попри те, що АТ з ознаками фіктивності на ринку функціонують уже тривалий час, через відсутність необхідної законодавчої бази робота державних органів по очищенню економіки України від них активізувалась порівняно недавно.

При цьому ініціатива у наведенні порядку з фіктивними АТ належала не регулятору, а податковому відомству. Так, у 2008 році Державною податковою адміністрацією України (далі – ДПАУ) для забезпечення єдиного підходу податкових органів до перевірок суб’єктів господарювання, які проводили операції з «технічними» акціями, що не відповідають визначеним законодавством вимогам, було видано Лист від 23.06.2008 р. №12642/7/35-3017 «Про перевірки суб’єктів господарювання, які проводили операції з «технічними» акціями та іншими корпоративними правами» [5].

Виведення «технічних» акцій із господарського обороту відбувалося за такою схемою: податківці, керуючись п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» [6], зверталися в суд з позовом про скасування державної реєстрації емітента. На підставі рішення суду, яке набрало чинності, до ЄДР вносився запис про припинення АТ – емітента «технічних» акцій. Після цього ДПАУ надсилало рішення суду до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР), яка зупиняла обіг акцій, скасовувала реєстрацію випуску акцій та анулювала свідоцтво про реєстрацію випуску акцій.

Основними недоліками такого підходу було те, що у більшості випадків на момент внесення на підставі рішення суду до ЄДР запису про припинення АТ, обіг його акцій не було зупинено. Зупинення ж ДКЦПФР обігу акцій з подальшим скасуванням реєстрації випуску акцій, як правило, відбувалося уже після припинення АТ, яке випустило такі акції, причому через значний проміжок часу (6-8 місяців). Відтак акції залишалися в обігу, в той час як самого АТ як суб’єкта права уже не існувало. Часто це призводило до порушення прав добросовісних учасників фондового ринку, а відповідно і до погіршення інвестиційної привабливості України. Ситуацію ускладнювало і те, що діяльність державних органів по виведенню «технічних» акцій із господарського обороту практично не було унормовано [7, с. 143-144].

Істотно не вплинуло на покращення ситуації з очищенням фондового ринку від АТ з ознаками фіктивності і доповнення Господарського кодексу України [8] статтею 55-1 «Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання», внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» № 2756-VI від 2 грудня 2010 року [9]. З прийняттям даного Закону на законодавчому рівні було закріплено нормативні ознаки фіктивної діяльності суб’єктів господарювання. Однак, як показала практика, цих законодавчих змін виявилося недостатньо для ефективної боротьби з таким проявом тіньової економіки, як фіктивні АТ.

Дещо на краще змінилася ситуація з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» № 5518-VI від 6 грудня 2012 року, яким на законодавчому рівні було закріплено повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) та Міністерства доходів і зборів України (далі – Міндоходів) у боротьбі з фіктивними емітентами [10].

Зазначеним Законом НКЦПФР було надано повноваження:

- встановлювати за погодженням з Міндоходів ознаки фіктивності емітента ЦП;

- приймати рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

- зупиняти обіг ЦП емітента у зв'язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

- скасовувати реєстрацію випуску ЦП емітента після ухвалення судом відповідного рішення суду за позовом НКЦПФР.

З метою підвищення ефективності діяльності по боротьбі з фіктивними емітентами 1 квітня 2013 року НКЦПФР та Міндоходів, навіть, підписали меморандум про співпрацю [11].

28 серпня 2013 року відповідно до статті 7, 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [12], статті 153 розділу ІІІ та статті 170 розділу IV Податкового кодексу України [13] рішенням НКЦПФР було затверджено Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності. Наразі регуляторний акт направлено до Міністерства юстиції України для проходження державної реєстрації [14].

Даним Положенням ключовими ознаками, за якими можна оцінювати фіктивність АТ як емітентів на фондовому ринку, визначено:

відсутність АТ за місцезнаходженням;

неподання АТ регулярної інформації або податкової звітності;

нескликання АТ загальних зборів акціонерів протягом двох років;

неутворення протягом року з дня реєстрації НКЦПФР звіту про результати приватного розміщення акцій органів управління АТ;

низький рівень (менше 3 % від валюти балансу) або відсутність доходів від реалізації товарів, робіт, послуг за основним видом діяльності станом на кінець фінансового року;

відсутність сплаченого ПДВ протягом звітного періоду, якщо АТ є платником ПДВ;

переважну частку активів АТ (більше ніж на 90 %) складають фінансові інвестиції та/або дебіторська заборгованість;

кількість працівників АТ становить менше 3 осіб;

середньомісячні витрати АТ на оплату праці одного співробітника є меншими або дорівнюють мінімальному розміру заробітної плати;

реєстрація місцезнаходження АТ у будівлі житлового фонду за адресою, де зареєстровано понад 20 інших емітентів цінних паперів;

наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з протиправним використанням цінних паперів.

У разі відповідності АТ щонайменше трьом критеріям НКЦПФР або Міндоходів проводитимуть перевірку, за результатами якої відповідний орган може прийняти рішення про визначення АТ таким, що має ознаки фіктивності.

АТ вважатимуться такими, що мають ознаки фіктивності, з моменту опублікування Рішення в офіційному друкованому виданні НКЦПФР.

За словами представників НКЦПФР під санкції можуть потрапити понад 2 тис. емітентів, чимала частина яких підпадає під визначення фіктивних.

Об’єктивно оцінити якість боротьби НКЦПФР із фіктивними АТ через високий ступінь тінізації економіки поки що проблематично. Фактично регулятор може боротися лише з наслідками фіктивності на ринку цінних паперів, а не з їх причинами. Протидія НКЦПФР обігу фіктивних інструментів на ринку наштовхуватиметься на ще більш витончені схеми, що не суперечитимуть законодавству.

У зв’язку з цим, говорити про перспективи подолання такого явища, як АТ з ознаками фіктивності, або зведення його до мінімуму, силами тільки НКЦПФР, навіть і у співпраці з Міндоходів, не доводиться.

Це можливо тільки за умови вжиття державою комплексних заходів, які передбачатимуть:

- спрощення процедури припинення суб’єктів господарювання;

- спрощення процедури зміни організаційно-правової форми акціонерних товариств;

- створення в країні умов господарювання, при яких «мінімізація» оподаткування не матиме економічного сенсу;

- проведення корпоративної реформи;

- запровадження дієвого контролю за новими випусками ЦП.

І головне, основний акцент у боротьбі з фіктивними АТ повинен бути зроблено на виявленні й усуненні причин та умов, що породжують появу таких суб’єктів в економіці України, яка прагне інтегруватись у внутрішній ринок ЄС.

Список використаних джерел:

1. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://www.kmu.gov.ua/docs/Agreement/AA_Body_text.pdf

2. Україна в цифрах 2012. Статистичний збірник. – К.: Державна служба статистики України, 2013. — 249 с.

3. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50-51. – Ст. 384

4. В Україні 80% акціонерних товариств приховують свою звітність // Тиждень. – 2013. – 22 травня [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://tyzhden.ua/News/80147

5. Про перевірки суб’єктів господарювання, які проводили операції з «технічними» акціями та іншими корпоративними правами: Лист ДПАУ від 23 червня 2008 року №12642/7/35-3017 // Бухгалтер.- 2010.- № 1-2

6. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 6. – Ст. 37

7. Гарагонич О. В. Ухилення від сплати податків з використанням цінних паперів: проблеми правозастосовної практики // Вісник Академії адвокатури України. - 2010. - Число 1 (17) . - С. 142-149

8. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144

9. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» № 2756-VI від 2 грудня 2010 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 92 (частина 1). – Ст. 3249

10. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» № 5518-VI від 6 грудня 2012 року // Офіційний вісник України. – 2013. – № 1. – Ст. 6

11. Міндоходів та фінансові регулятори (Нацкомфінпослуг та НКЦПФР) матимуть доступ до баз даних один одного // Бизнес. – 2013. – 05 квітня [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://www.business.ua/blogs/tax-policy/gvozdiy_blog/1322/

12. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292

13. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 92 (частина 1). – Ст. 3248

14. Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, затверджене рішенням НКЦПФР від 28 серпня 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://www.nssmc.gov.ua

Контакти

Голова об'єднання

Гарагонич Олександр Васильович 

o.harahonych@gmail.com 

(044) 581 79 56 

(050) 550 42 26 

(044) 581 79 56 - факс 

Директор

Кожух Максим Сергійович 

mskozhuh@gmail.com 

(044) 581 79 56 

(050) 352 86 62 

(044) 581 79 56 - факс 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті


View Larger Map

Розробка сайтів "Liberty Digital"