+38 (044) 581-79-54

Правові аспекти кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків

01 лютого 2013 року

Шевчук Петро Васильович

юрист Юридичної компанії «Бі ен Сі»

Головними відмінностями кримінальної відповідальності від інших видів відповідальності є:

1. До кримінальної відповідальності може бути притягнута лише фізична особа

2. Тягне застосування серйозного розміру штрафу, і навіть конфіскацію майна.

3. Після притягнення до кримінальної відповідальності (набуття законної сили вироком суду), вважається, що особа перебуває у спеціальному стані "судимість", що може тягнути за собою обмеження її певних прав (наприклад, щодо придбання зброї, виїзду за кордон і т.п.).

Факт несплати податків може призвести до застосування різних видів відповідальності. Зокрема, до юридичної особи чи фізичної особи - підприємця можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції. Крім того, до посадових осіб юридичної особи чи до фізичної особи - підприємця застосовуються адміністративні штрафи.

У випадку якщо податки несплачені у розмірі за який передбачена кримінальна відповідальність, то до безпосередніх винуватців зазначеної недоплати можуть бути застосовані санкції, передбачені згідно статті 212 Кримінального кодексу України.

«Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (від 536500 до 1609499,99 грн. включно), -

карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 33999,99 грн. включно) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах (від 1609500 до 2682499,99 грн. включно), -

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 до 50999,99 грн. включно) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах (від 2682500 грн.), -

караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51000 до 425000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»

Таким чином, стаття 212 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність у випадку, якщо відбулося умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) на суму, не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, в даному випадку за розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян приймається розмір податкової соціальної пільги, що визначається згідно норм Податкового кодексу України станом на 01 січня кожного року.

Згідно із абз. 8 п. 1 р. XIX Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. до 31.12.2014 р. податкова соціальна пільга дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

У 2012 р. розмір податкової соціальної пільги становить – 536,50 грн. Таким чином, у 2012 році кримінальна відповідальність має місце у випадку, якщо сума умисно несплачених податків становитиме 536500 гривень і більше.

При цьому, відповідальність буде тим більшою чим більша сума недоплати.

В той же час при визначенні суми накладення штрафу на винну особу розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 гривень.

Директору та бухгалтеру для більшої певності при спілкуванні з працівниками податкової міліції під час розслідування кримінальних справ пов`язаних з ухиленням від сплати податків варто знати також наступне:

1. Якщо суми податків задекларовані в повному об`ємі, але не сплачені, то відповідальність за статтею 212 КК України не повинна наступати.

2. За несплату податків до відповідальності можуть бути притягнуті як директор так і головний бухгалтер (бухгалтер) підприємства. Пояснення директора, що він не розуміється на податковому обліку - до уваги не беруться. Аналогічним чином не беруться до уваги пояснення бухгалтера, що вказівку не сплатити податки дав директор.

3. Якщо по справі проходять і директор і головний бухгалтер, то це в більшості випадків обтяжуюча обставина для обох, так як наявне вчинення злочину групою осіб. Тому, бухгалтеру чи директору варто зважено підходити до надання пояснень, щодо причетності до діяння інших осіб.

4. Якщо у особи не було умислу на те, щоб не сплатити податки, відповідальність за статтею 212 КК України не повинна наступати. Іншими словами, працівники податкової міліції мають довести, що директор або бухгалтер свідомо діяли маючи на меті ухилитися від сплати податків.

5. Рішення про те винувата особа чи ні приймає не податкова міліція, а лише суд. Тому, в яких би чорних фарбах не описували справу працівники податкової міліції, лише суд може встановити наявність чи відсутність вини. Враховуючи те, що податкове законодавство є значно суперечливим, особа в багатьох, навіть дуже складних випадках, має великі перспективи довести свою невинуватість, при грамотно організованому захисті.

6. Особа має повне право не давати жодних пояснень відносно себе під час розслідування кримінальної справи. При цьому, коли справа буде направлена в суд, особа має право надати суду свої пояснення по суті матеріалів кримінальної справи. Таким чином, якщо слідство проведене неякісно, то надавши обгрунтовані пояснення у суді, у особи є всі шанси на те, що суд визнає її невинуватою.

7. Особа в будь-який час має право користуватися правовою допомогою адвоката, незалежно від бажання працівників податкової міліції. Тому, навіть, якщо особу викликають в якості свідка, вона має право користуватися послугами адвоката.

8. На сьогоднішній день, за несплату податків суд може призначити кримінальне покарання лише у вигляді штрафу розміром від 17000 до 425000 гривень в залежності від суми несплачених податків. Якщо особа ухилятиметься від сплати призначеного судом штрафу, суд може змінити вид покарання і у певних випадках призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

9. "З`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину" , які рекламуються працівниками правоохоронних органів як "єдино можлива підстава пом`якшити покарання", насправді, як показує практика - прямий шлях до судимості. Навіть якщо після зізнання виявиться, що особа помилково вважала себе винуватою і ніякого злочину не було, "явка з повинною" зазвичай розглядається як головний доказ і подальша відмова від своїх слів сприймається судом критично. Тому варто займати виважену юридичну позицію, користуватися послугами спеціалістів у сфері податкового права, максимально використовувати всі права для захисту і намагатися всіма засобами в процесі розслідування справи встановити невинуватість у вчиненні злочину. А зізнатися, в разі наявності такого бажання, можна і у суді, а не під час розслідування справи податковою міліцією.

Контакти

Директор

Гарагонич Олександр Васильович 

a.harahonych@congress.kiev.ua 

(044) 581 79 56 

(050) 550 42 26 

(044) 581 79 56 - факс 

Виконавчий директор

Кожух Максим Сергійович 

m.kozhuh@congress.kiev.ua 

(044) 581 79 56 

(050) 352 86 62 

(044) 581 79 56 - факс 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті

Розробка сайтів "Liberty Digital"