+38 (044) 581-79-54

Щодо повернення вихідної допомоги при поновленні на роботі

Шевчук Петро Васильович

керівник Західноукраїнського регіонального офісу

Юридичної компанії «Бі ен Сі», адвокат

17 вересня 2020 року

 

12 серпня 2020 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі – Верховний Суд), прийняв постанову у справі № 306/1325/18, в якій виклав правовий висновок, що незважаючи на те, що після поновлення працівника на роботі підстава для виплати вихідної допомоги відпала (наказ, на підставі якого було здійснено виплату вихідної допомоги, скасований рішенням суду), в силу вимог статті 1215 ЦК, ці кошти поверненню не підлягають.

У даній справі позивач вказував, що відповідач незаконно утримав із його заробітної плати, виплачену вихідну допомогу при звільненні.

Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не навів будь-яких мотивів стосовно позовної вимоги про стягнення незаконно утриманої із заробітної плати суми виплаченої при незаконному звільненні вихідної допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 вказано, що «у статті 1215 ЦК передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Доказів про набуття відповідачем 10 142,33 грн у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини сторони не посилаються. Сам факт оскарження відповідачем у судовому порядку наказу про звільнення з посади згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) не може свідчити про недобросовісність дій особи, оскільки є реалізацією нею конституційного права, передбаченого статтею 55 Конституції, на захист судом прав і свобод людини і громадянина.

Відмовляючи у позові у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що:

1) виплата вихідної допомоги була проведена позивачем добровільно, на законних підставах, за відсутності рахункової помилки з його боку;

2) недобросовісність з боку відповідача не встановлена.

Суди вважали, що передбачені цивільним законодавством підстави для повернення грошових коштів на підставі вимог статті 1212 ЦК відсутні. Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки, незважаючи на те, що після поновлення працівника на роботі підстава для виплати вихідної допомоги відпала (наказ, на підставі якого було здійснено виплату вихідної допомоги, скасований рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 3 березня 2015 року), в силу вимог статті 1215 ЦК ці кошти поверненню не підлягають».

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Новини

Контакти

Голова об'єднання

Гарагонич Олександр Васильович 

o.harahonych@gmail.com 

(050) 550 42 26 

 

Директор

Кожух Максим Сергійович 

mskozhuh@gmail.com 

(050) 352 86 62 

 

04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 3, офіс 2

Ми на карті


View Larger Map

Розробка сайтів "Liberty Digital"