Згідно зі ст. 42 Конституції кожна людина має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому слід мати на увазі, що у Конституції право на зайняття підприємницькою діяльністю закріплене як елемент правоздатності, тобто як загальна абстрактна можливість. Для того щоб його реалізувати, фізична особа повинна мати дієздатність, в т.ч. такий її елемент як бізнесдієздатність. Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ст. 50 ЦК).  Наявності дієздатності як такої для набуття статусу підприємця недостатньо. Необхідною умовою для здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація фізичної особи як підприємця в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року.
Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи – підприємця (ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»).
Для проведення державної реєстрації фізична особа подає такі документи (ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»):

• реєстраційну картку;
• копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
• документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації.

Строк державної реєстрації фізичної особи - підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Певні особливості притаманні порядку державної реєстрації іноземців, біженців, іммігрантів та осіб без громадянства підприємцями. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва  «Про порядок реєстрації іноземців, біженців, іммігрантів та осіб без громадянства підприємцями» від 23.01.2007 р. N 439.
Статтею 26 Конституції України встановлено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 129 ГКУ та статтею 2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон "Про правовий статус іноземців") також встановлено, що іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами.
Іноземці та особи без громадянства мають право здійснювати господарську діяльність в Україні як підприємці, тобто зареєструватись як фізичні особи – підприємці, якщо вони отримали візи типів:

• "Б", що оформляється особам, які в'їжджають в Україну як співзасновники спільних підприємств чи представники компаній (фірм, асоціацій) для здійснення контролю за виконанням контрактів або як консультанти від іноземних компаній (фірм, асоціацій), а також персоналу представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні;
• "ІМ-2", що оформляється особам, які в'їжджають в Україну для постійного проживання;
• "ІМ-3", що оформляється особам, які в'їжджають в Україну з метою возз'єднання сім'ї.

Особи, яким надано статус біженця в Україні (відповідно до статті 19 Закону України "Про біженців"), є іноземцями чи особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Такі особи користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Іммігрант, відповідно до статті 1 Закону України "Про імміграцію", - це іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.