|
У відповідності з пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПК України не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг, а також операції з повернення майна попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.
Під передачею та поверненням орендованого майна в цьому випадку слід розуміти юридичні операції, що оформлюються актами приймання-передачі об’єктів оренди за підписами орендаря та орендодавця. Тобто в цьому випадку ПК України виходить з того, що такі операції як поставка (фактична і юридична передача) майна в оренду та повернення з оренди не підлягають оподаткуванню ПДВ. Однак, у наведеній нормі нічого не говориться про віднесення чи не віднесення послуг з постачання в оренду майна до операцій, що є об’єктом оподаткування ПДВ.
Згідно пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пп. «в» пп. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 ПК України місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном, а саме інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується.
Пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Основу оренди складає надання майна в користування, слід відзначити, що під правом користування прийнято розуміти юридично закріплену можливість особи щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання речі та вилучення з неї корисних властивостей шляхом її споживання.
Беручи до уваги вищенаведене, слід відзначити, що операції з постачання послуг в оренду нерухомого майна можуть бути віднесені до об’єктів оподаткування ПДВ. Крім того, звертаємо увагу на те, що нормами ПК України в багатьох випадках ототожнюється розуміння операцій лізингу та оренди.
Згідно пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 197 ПК України лізингова (орендна) операція – господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. При цьому як відмічається у наведеній нормі лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.
Фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПК України і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу (пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 197 ПК України).
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
- об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
З урахуванням викладеного органи ДПС можуть застосовувати положення, що стосуються фінансово лізингу, в т.ч. і до відносин оренди. Більш того, пп. «а» п.185.1 ст. 185 ПК України прямо передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно п. 187.6 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Таким чином, нормами ПК України передбачена можливість віднесення операцій з надання в оренду майна до об’єктів оподаткування податком на додану вартість.
Задля забезпечення єдино-правильного застосування положень ПК України щодо оподаткування операцій з оренди майна, пропонуємо звернутися за наданням безоплатної податкової консультації до органу ДПС в якому платник податків перебуває на обліку. Згідно з п. 53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.
|
