Статтею 1 Закону № 514-VI встановлено, що такий закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 514-VI передбачено, що акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Відповідно до п. 23 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є органом на який покладено завдання щодо роз'яснення порядку застосування чинного законодавства про цінні папери та акціонерні товариства.

 

Згідно з Роз'ясненням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 р. № 8 акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону № 514-VI статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства повинні керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 року по 30.04.2011 року Законом України «Про господарські товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

У цьому ж Роз’ясненні визначено, що акціонерні товариства, які, починаючи з 30.04.2009 року, привели свою діяльність у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства", мають керуватись у своїй діяльності Законом України «Про акціонерні товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.  

 

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто дія положень ст. 30 Закону № 514-VI не поширюється на акціонерні товариства, які прийняли рішення про розподіл прибутку за 2009 рік до набрання чинності Закону № 2154-VI (до 30.04.2010 р.).

 

Зазначене підтверджується нормами п. 2.3 Положення про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №386 від 25.12.2001 р. згідно якого дивіденди за акціями сплачуються один раз на рік за підсумками календарного року. Не здійснюються нарахування та виплата проміжних дивідендів за підсумками кварталу чи півріччя.

 

З огляду на вказане та, враховуючи положення ст. 58 Конституції України, до акціонерних товариств, які прийняли рішення про розподіл прибутку до прийняття змін до ст. 30 Закону № 514-VI, які набрали чинності 30 квітня 2010 року, не може бути застосована зворотна дія законів та інших нормативно-правових актів у частині обов’язковості дій щодо повторного розподілу прибутку за 2009 рік.

 

Крім того, звертаємо Вашу увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) (надалі – «Рішення № 6-рп/2007») визначено, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Конституційним Судом України підкреслена обов’язковість при прийнятті закону про Державний бюджет України дотримання принципів соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність.

 

Рішенням № 6-рп/2007 встановлено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

 

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин (абз.2 п. 5 Рішенням № 6-рп/2007).

Положеннями статті 150 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

З огляду на все вищевикладене та з метою дотримання вимог чинного законодавства України, слід констатувати факт, що законні підстави для нарахування відкритим або закритим акціонерним товариствам дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2009 рік у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, не можливе.