1. Чи може фінансовий інститут видавати іпотечні кредити.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами затверджених Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня 2005 року N 4802 (далі — Ліцензійні умови) кредитна установа може провадити діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (у тому числі здійснювати іпотечне кредитування) тільки після отримання ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Згідно п. 2, ч.1, ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;

2. Ліцензійні умови для фінансового інституту (не кредитної спілки), що має права видавати кредити.

Відповідно до Ліцензійних умов:

• Заявник на момент подання заяви про отримання ліцензії повинен бути створеним та зареєстрованим у встановленому законодавством порядку, унесеним як фінансова установа до Реєстру та отримати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.
• Заявник може отримати ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів у разі відсутності не виконаних ним рішень Держфінпослуг щодо застосування заходів впливу.
• Власний капітал заявника повинен бути в розмірі, не меншому, ніж необхідний на момент подання заяви про внесення інформації про заявника до Реєстру.
• Відокремлені підрозділи кредитної установи мають право провадити діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів на підставі копії ліцензії кредитної установи на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів та за умови дотримання цих Ліцензійних умов.
• Після отримання ліцензії відповідно до цих Ліцензійних умов ліцензіат має право здійснювати діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів на всій території України. Ліцензіат повинен розмістити отриману ліцензію в доступному для огляду місці за своїм місцезнаходженням.

Умови, яким повинен відповідати ліцензіат при провадженні діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів:

• Ліцензіат при провадженні зазначеної в ліцензії діяльності повинен відповідати Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", нормативно-правовим актам Держфінпослуг, установчим документам (рішенню про утворення, засновницькому договору, статуту, положенню), відповідно до яких кредитну установу створено, керуватися внутрішніми положеннями та правилами, а також іншими документами, що регламентують його діяльність.
• При провадженні діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів ліцензіат зобов'язаний формувати капітал, резерви, фонди та визначати порядок покриття збитків відповідно до вимог, установлених законодавством України.
• Ліцензіат зобов'язаний дотримуватися критеріїв щодо ліквідності, капіталу, платоспроможності, якості активів та ризиковості операцій відповідно до законодавства України.
• Ліцензіат повинен бути забезпечений комп'ютерною технікою для ведення обліку та комунікаційними засобами (телефон, факс), а також використовувати програмне забезпечення відповідно до вимог законодавства України.
• Ліцензіат при провадженні діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів повинен дотримуватися вимог законодавства України в частині ведення бухгалтерського обліку та звітності. Облікова і реєструюча система ліцензіата повинні відповідати вимогам, установленим законодавством України.
• Надання клієнтам фінансових кредитів має здійснюватися за місцезнаходженням ліцензіата або його відокремленого підрозділу на підставі договору, який має відповідати вимогам законодавства України та зразку договору, затвердженого ліцензіатом.
• Ліцензіат зобов'язаний забезпечити розкриття інформації, формування та подання звітності щодо здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів відповідно до законодавства України.
• Власний капітал ліцензіата має підтримуватися у розмірі, не меншому, ніж необхідний на момент подання заяви про внесення інформації про ліцензіата до Реєстру, що підтверджується висновком аудитора, унесеного до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ.
• Ліцензіат повинен вести облік усіх укладених договорів відповідно до Внутрішніх правил та зобов'язаний зберігати ці договори протягом п'яти років після виконання взаємних зобов'язань.
• Ліцензіат зобов'язаний мати власне або орендоване нежиле приміщення з обмеженим доступом, необхідні засоби безпеки (охоронну сигналізацію та/або відповідну охорону, сейфи для зберігання грошових коштів і документів, що унеможливлює їх викрадення або пошкодження), спеціальне технічне обладнання (комп'ютерну техніку, комунікаційні засоби, телефон, факс тощо), відповідне програмне забезпечення, необхідні для провадження діяльності з надання фінансових кредитів та забезпечення належного і своєчасного обліку фінансово-господарських операцій відповідно до законодавства України.
• Керівник та головний бухгалтер ліцензіата повинні відповідати професійним вимогам, установленим Держфінпослуг.
  Вимоги цього підпункту не поширюються на керівників та головних бухгалтерів ліцензіата, інформація про якого внесена до Реєстру згідно з Положенням про порядок унесення інформації про фінансові установи - юридичні особи публічного права до Державного реєстру фінансових установ, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 7 липня 2005 року N 4300, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 липня 2005 року за N 796/11076.
• Ліцензіат повинен надавати до Держфінпослуг інформацію про зміни та доповнення до установчих документів, зареєстрованих у встановленому порядку, протягом п'ятнадцяти робочих днів після реєстрації таких змін.
• Ліцензіат зобов'язаний повідомляти Держфінпослуг про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом п'ятнадцяти робочих днів подати до Держфінпослуг відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами, які підтверджують зазначені зміни, або засвідченими в установленому порядку копіями таких документів.
• Ліцензіату забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про його діяльність.
• Ліцензіат повинен допускати інспекційну групу для проведення інспекції та у визначений Держфінпослуг строк надавати документи й інформацію для проведення перевірки (інспекції).

3. Ліцензійні умови для функціонування лізингової компанії.

П.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»дано визначення фінансової установи, якою являється юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг;

Ч.1 ст. 4. Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено послуги, які вважаються фінансовими, а саме: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.

Ч.1 ст. 34. Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено види діяльності фінансових установ, які підлягають обов’язковому ліцензуванню, а саме:1) страхової діяльності; 2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; 3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; 4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Таким чином, здійснення лізинговою компанією фінансового лізингу, окрім реєстрації її як фінансової установи, не передбачає отримання ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

4. Чи може лізингова компанія передавати в лізинг житло.

Ч. ст. 3. Закону України  «Про фінансовий лізинг» визначено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Відповідно до ч. 3, ст. 292. ГКУ об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. П.п.8.2.2. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до групи 1основних фондів відносяться - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Таким чином, лізингова компанія може передавати в лізинг будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).