|
Гарагонич Олександр Васильович
директор Юридичної компанії «Бі ен Сі» кандидат юридичних наук
Інвестування – це різновид або елемент господарської діяльності, змістом якого є сукупність практичний дій учасників інвестування (інвестора, виконавців, посередників, держави, територіальної громади) щодо організації, вкладення інвестицій та отримання запланованого соціально-економічного ефекту. Характерні ознаки інвестування: - тісний зв’язок з господарською діяльністю: інвестування може бути: а) різновидом господарської діяльності (спільне інвестування – виключна діяльність пайових та корпоративних інвестиційних фондів); б) передумовою господарської діяльності (створення господарського товариства фізичними особами, які формують його майнову базу за рахунок сплачених вкладів); в) елементом господарської діяльності (виробництво нових товарів, наприклад, потребує вкладення відповідних коштів, майнових та інтелектуальних цінностей); - зміст – практичні дії щодо організації, вкладення інвестицій та отримання запланованих результатів; - мета здійснення – досягнення соціально-економічного ефекту в інтересах інвестора (основного суб’єкта інвестування), виконавців та посередників (зазвичай, в отриманні прибутку від виконання робіт, надання послуг чи виробництва товарів, необхідних для реалізації інвестицій), суспільства в цілому або його значних верств (в нових товарах, об’єктах – житлових, культури, освіти, охорони здоров’я, духовного життя); - учасники: інвестор, виконавці, посередники, держава, територіальна громада. Аналізуючи поняття інвестування слід мати на увазі, що воно охоплює дві суміжні категорії: інвестиційну діяльність та інвестиційну операцію. Якщо інвестиційна діяльність – це систематичні дії, спрямовані на вкладення інвестицій (зазвичай на довготривалій або постійній основі), то інвестиційні операції – це окремі дії або сукупність взаємопов’язаних дій, спрямованих на вкладення інвестицій.
ВИДИ ІНВЕСТУВАННЯ
З огляду на необхідність врахування специфіки певних видів інвестування у процесі правового регулювання здійснюється класифікація інвестування. Залежно від суб’єктів інвестування, джерел інвестування і форм власності (ч. 2 ст. 2 ЗУ “Про інвестиційну діяльність”) виділяють: - приватно-колективне інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;- державне інвестування, що здійснюється органами влади і управління України, АРК за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;- комунальне інвестування, що здійснюється органами місцевого самоврядування та їх виконкомами за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, а також комунальними підприємствами, об’єднаннями та установами за рахунок власних і позичкових коштів;- спільне інвестування, що здійснюється кількома громадянами та юридичними особами в одні і ті ж об’єкти (а) на договірних засадах (на підставі договорів: про спільне інвестування, про спільну підприємницьку діяльність, про кооперацію) або(б) у формі створення та участі в організації, майно якої формується спільними зусиллями засновників та учасників або яка свої активи вкладає в різні об’єкти з метою отримання прибутку.
Залежно від сфери здійснення та об’єкта інвестування розрізняють такі його види: · внутрішньогосподарське інвестування (джерело: зазвичай прибуток суб’єкта господарювання, позичкові кошти, інші джерела, не заборонені законом; об’єкт – нові виробничі потужності суб’єкта господарювання, інноваційні розробки, розширення та модернізація виробництва, створення відокремлених підрозділів);
зазвичай внутрішньогосподарське інвестування здійснюється з метою розширення виробництва, створення нових та модернізації діючих виробничих фондів, запровадження новітніх технік і технологій тощо · зовнішньогосподарське інвестування (джерело: активи інвестора, залучені ним кошти інших осіб на підставі відповідних договорів; об’єкт інвестування – майно/статутні фонди інших організацій чи осіб, спільне майно).
За критерієм походження інвестицій та інвесторів, місцем розташування об’єктів інвестування розрізняють: - внутрішньодержавне інвестування (об’єкт інвестування – в Україні), яке, своєю чергою, може бути
а) національним – інвестори є резидентами;б) іноземним – інвестори та інвестиції мають іноземне походження;в) спільним – за участю резидентів та нерезидентів; - зовнішньодержавне або зовнішньоекономічне (здійснюється українськими інвесторами в об’єкти, що знаходяться на території інших держав); таке інвестування потребує спеціального ліцензування.
ФОРМИ ІНВЕСТУВАННЯ Інвестування може здійснюватися в різних правових та економіко-правових формах. До правових форм інвестування належить: - корпоративна форма – інвестування здійснюється шляхом створення або участі в господарській організації унітарного та корпоративного типу;- договірна форма – шляхом укладення різноманітних договорів інвестиційного характеру;- змішана форма – корпоративна форма поєднується з договірною (наприклад, при інвестуванні в діючу господарську організацію корпоративного типу).
Окрім правових форм інвестування розрізняють також економіко-правові форми. Економіко-правові форми інвестування: - інноваційне інвестування – здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає: випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного становища.- капітальне будівництво – здійснюється з метою створення нових і відтворення діючих основних фондів, в які і вкладаються кошти, інші цінності;- лізингове інвестування – інвестування в основні фонди виробничого призначення шляхом отримання у користування сучасного устаткування (обладнання), що може замовлятися лізингоодержувачем за складеною ним специфікацією, з наданням йому послуг технічного обслуговування та ремонту, а також можливістю викупу предмета лізингу. У такий спосіб досягається отримання лізингоодержувачем необхідного йому сучасного устаткування без тягаря сплати його повної вартості і турбот про його технічне обслуговування;- концесійне інвестування – передбачає створення (будівництво) або управління на засадах відповідного договору (концесійного) об’єктом концесії, що є державною або комунальною власністю, за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов’язань, майнової відповідальності та підприємницького ризику;інші економіко-правові форми (режими) інвестування (приватизаційне, спільне, іноземне, на територіях пріоритетного розвитку, в спеціальних економічних зонах тощо).
|
