|
Гарагонич Олександр Васильович директор Юридичної компанії «Бі ен Сі»,
кандидат юридичних наук Інвестиції – в перекладі з англійської (investments) – капіталовкладення. Інвестиції – це майнові та інтелектуальні цінності, що мають грошову оцінку та вкладаються в об’єкти господарської діяльності та інших сфер суспільної діяльності з метою досягнення певного соціально-економічного ефекту, в т.ч. отримання прибутку. Ознаки інвестицій:1) є цінностями – майновими (кошти, рухоме та нерухоме майно) або інтелектуальні (торгова марка, інвестиційні проекти, “ноу-хау”, винаходи та ін.), вартість яких може бути виражена в грошовому еквіваленті;2) об’єктами вкладення інвестицій є об’єкти господарської діяльності або інших сфер суспільного життя (наука, культура, соціальна сфера тощо);3)мета вкладення - досягнення певного соціально-економічного ефекту, що зазвичай поєднує задоволення суспільних потреб (у нових товарах, об’єктах – житлових, культури, освіти, охорони здоров’я, духовного життя) та приватних інтересів інвесторів (у задоволенні господарських потреб інвестора, отриманні прибутку та ін.).
ВИДИ ІНВЕСТИЦІЙ Інвестиції можна класифікувати за різними ознаками.Залежно від різновидів матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти інвестиційної діяльності розрізняють такі види інвестицій (абз. 2 ст. 1 ЗУ “Про інвестиційну діяльність”):- кошти; - цільові банківські вклади; - паї, акції та інші цінні папери;- рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);- майнові права інтелектуальної власності;- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;- інші цінності.Залежно від джерел походження інвестицій та суб’єктів інвестування розрізняють:· вітчизняні або внутрішні інвестиції - участь у яких беруть лише вітчизняні інвестори, використовуючи для цього власні або залучені кошти;· іноземні інвестиції – здійснюються виключно іноземними інвесторами · спільні інвестиції – здійснюються за участі вітчизняних та іноземних інвесторів, які використовують власні або залучені кошти· зовнішні інвестиції - здійснюються за межами України на підставі міжнародних угод/домовленостей.За методами господарювання розрізняють (п. 1.28 ст. 1 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”):1) реальні або капітальні інвестиції, тобто спрямовані на збільшення реального капіталу і розширення матеріального виробництва (у формі придбання будинків, споруд,інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації)2) фінансові інвестиції – вкладення у фіктивний капітал, тобто витрати на придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції в свою чергу поділяються на прямі та портфельні. а) пряма інвестиція передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою; б) портфельна інвестиція передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 % загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).Окремо виділяється такий вид інвестицій, як реінвестиція, яка здійснюється за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.4. Залежно від періоду інвестування виділяють:- короткострокові інвестиції – строк вкладення не перевищує 1 року (наприклад, лізингове інвестування на умовах оперативного лізингу)- середньострокові інвестиції – строк вкладення від 1 до 5 років (наприклад, інвестиції в облігації підприємства, строк викупу яких умовами емісії визначений в 4 роки; приватизаційне інвестування на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу підприємства: відповідно до закону інвестиційні зобов’язання покупця, як правило, не можуть перевищувати 5-річного строку з моменту укладення договору);- довгострокові інвестиції – період вкладення яких перевищує 5 років (наприклад, концесійне інвестування, строк якого (відповідно до Закону) від 10 до 50 років – залежно від умов договору концесії).
|
