Юридична компанія
 
 
Склад господарського суду, підстави і порядок відводу суддів
PDF  | Друкувати |
Написав
Олександр ФЕДОРИШИН,
юрисконсульт Юридичної компанії "Бі Ен Сі"
29 квітня 2010 року
  

Господарський суд виступає як головний і обов’язковий суб’єкт господарських процесуальних правовідносин, права і обов’язки, якого не суперечать іншим учасникам господарського процесу. Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності господарського суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі 3 суддів. Перегляд в апеляційному порядку рішень - у складі 3 суддів. Перегляд у касаційному порядку рішень - у складі 3 або більшої непарної кількості суддів.

Діючим законодавством заборонено здійснення будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Суддя у господарському процесі користується всіма необхідними правами по виявленню дійсних обставин справи, встановлює права і обов’язки сторін, які виникають на підставі спірних правовідносин.

Для забезпечення об’єктивності та неупередженості судді існує процедура відводу (ст. 20 ГПК). Відвід - це процесуальний інститут, що містить підстави, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Суддя підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1. Він є родичем осіб, які беруть участь у справі.
Родинні стосунки судді зі стороною чи іншими особами, які беруть участь у справі, є підставою для відводу, якщо суддя є родичем чи свояком сторони або інших осіб, які беруть участь у справі. Причому ГПК не конкретизує ступеню близькості родинних стосунків. Отже, будь-який родинний зв'язок є підставою для відводу. У контексті коментованої норми підставою для відводу судді має бути також і перебування в сімейних стосунках.
Склад родичів та осіб, що перебувають у сімейних стосунках, визначається нормами Сімейного кодексу України. Зокрема, до них належать батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя, усиновителі чи усиновлені, опікуни чи піклувальники.

2. Він брав участь в розгляді справи, у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.
Така ситуація стає можливою з переходом судді з однієї інстанції до іншої або зі скасуванням попереднього рішення з направленням справи на новий розгляд.

3. Встановлено інші обставини, що викликають сумнів в його неупередженості, зокрема:

  • Наявність особливих стосунків: наприклад, службова залежність (зокрема, в минулому) судді (чи його близького родича) від особи, яка бере участь у справі, або її представника, а також інша залежність судді від такої особи.
  • Публічні заяви судді по суті даної справи. Під публічними заявами слід розуміти виступи, статті, інтерв'ю, інші публікації в засобах масової інформації, виступи перед аудиторією, будь-яке інше прилюдне сповіщення, в якому викладено оцінку судді по суті конкретної справи.
  • Попередня службова діяльність судді також може викликати сумнів у його неупередженості, якщо він під час попереднього розгляду цієї ж справи мав процесуальний статус експерта, перекладача, представника, прокурора, секретаря судового засідання. До таких обставин може бути також віднесено участь судді у попередньому розгляді справи як судді іноземного суду, арбітра арбітражу чи третейського суду.
  • Перебування в родинних стосунках суддів між собою при колегіальному розгляді справи судді. Це правило слід застосовувати і у випадках, коли суддя, який розглядав справу, перебуває в родинних стосунках із суддею, який розглядає справу в апеляційній чи касаційній інстанції, та навпаки.
  • Закон не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Особами яким надано право заявити відвід судді є:

  • сторони;
  • прокурор, який бере участь у судовому процесі;
  • треті особи, які  беруть участь у судовому процесі та користуються правами сторони (ст. 26, 27 ГПК).

Заява про відвід повинна бути мотивованою та містити підстави відводу. Заява викладається в письмовій формі, до неї повинні бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві. Відвід може бути заявленим до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови ГС, а про відвід заступника голови - головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви. Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого господарського суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід.

 
Новини компанії

17.04.2012 року Останнім часом можна спостерігати досить активну нормотворчу діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Нормативно-правові акти приймаються щодо різних сфер ринку цінних паперів в Україні.


02.12.2011 року Гарагонич Олександр Васильович, директор Юридичної компанії «Бі ен Сі», кандидат юридичних наук, доцент Академії адвокатури України, адвокат, сертифікований НКЦПФР спеціаліст з управління активами взяв участь в Другій міжнародній конференції «Українські IPO-зустрічі 2011».

21 квітня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку», який набирає чинності з 28.11.2011 року.


Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (№8521)


Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609-VI було внесено зміни практично до всіх розділів Податкового кодексу України.


Набув чинності Порядок нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств.


Читати всі новини