Унормування діяльності державних органів з вилучення з обігу «технічних» акцій від B&C

23 березня 2010

Сучасна економіка за своєю структурою, взаємозв’язками, регулюванням та іншими параметрами є досить складною системою. У цій системі, як свідчить світовий та вітчизняний досвід, дуже важливе місце належить фінансовому ринку, зокрема, такій його складовій частині, як ринок акцій. Акції є фінансовим інструментом який широко використовується у всьому цивілізованому світі для залучення капіталу. Як фінансові інструменти акції набувають все більшого впливу на економіку і нашої країни, через них відбувається перерозподіл фінансових ресурсів, що викликає необхідність ефективного правового регулювання відносин, пов’язаних з цими цінними паперами.
З початком приватизаційних процесів в Україні було утворено понад 30 тисяч акціонерних товариств, якими було випущено акцій на мільярди гривень. Випуск такої кількості акцій покликаний був стимулювати появу прошарку індивідуальних інвесторів, розвиток фондового ринку та економіки країни в цілому.
Однак, не так сталось, як гадалось. Новітні тенденції розвитку ринкової економіки нашої країни сьогодні носять досить суперечливий характер. Поряд з деякими позитивними аспектами, у економічній сфері постійно існують і періодично з’являються різні схеми з використанням акцій, за допомогою яких дехто вирішує свої вузькі інтереси, часто не пов’язані із загальноекономічними. Реалізація зазначених схем здійснюється з використанням так званих «технічних» або «сміттєвих» акцій.
За повідомленнями Державної податкової адміністрації України (далі – ДПАУ), протягом останніх років відбулося насичення фондового ринку акціями, які випущені фактично фіктивними підприємствами і не забезпечені ніякими реальними активами. Свою діяльність, яка має на меті унеможливлення здійснення порушень на ринку цінних паперів шляхом використання так званих «технічних» акцій, ДПАУ координує з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР). Завдяки співпраці зазначених органів із господарського обороту було вилучено значну кількість «технічних» акцій.
Вилучення «технічних акцій» із обороту відбувається за такою схемою: податківці звертаються в суд з позовом про ліквідацію юридичної особи, в даному випадку – акціонерного товариства, яка не здійснює господарської діяльності. На підставі рішення суду, яке набрало чинності, до Єдиного державного реєстру вноситься запис про припинення юридичної особи – емітента «технічних» акцій. Після цього ДПАУ надсилає рішення суду до ДКЦПФР, яка зупиняє обіг акцій, скасовує реєстрацію випуску акцій та анулює свідоцтво про реєстрацію випуску акцій.
Після державної реєстрації припинення юридичної особи – емітента акцій органами ДПАУ проводяться перевірки суб’єктів господарювання, що укладали договори, предметом яких були акції, емітовані таким емітентом. Для забезпечення єдиного підходу органів державної податкової служби до перевірок суб'єктів господарювання, які проводили операції з «технічними» акціями, що не відповідають визначеним законодавством вимогам, ДПАУ було видано Лист від 23.06.2008 р. №12642/7/35-3017 «Про перевірки суб'єктів господарювання, які проводили операції з «технічними» акціями та іншими корпоративними правами» (далі – Лист №12642/7/35-3017).
Відповідно до роз’яснень, що містяться у Листі №12642/7/35-3017, у момент вчинення суб'єктами господарської діяльності правочинів щодо придбання та (або) відчуження акцій, які відбуваються після припинення діяльності емітента (про що до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи) згідно із ч. 1 статті 215 ЦКУ правочини є недійсними та ч. 2 статті 215 ЦКУ - нікчемними у розумінні ЦКУ.
Підтримуючи діяльність ДПАУ та ДКЦПФР із вилучення з господарського обороту «технічних акцій», не можемо разом з тим не зазначити про недоопрацьованість зазначеної схеми роботи державних органів, що в свою чергу часто призводить до порушення прав добросовісних учасників ринку цінних паперів.
Так, у переважній більшості випадків на момент внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення акціонерного товариства, обіг акцій такого емітента не зупинено. Зупинення ж ДКЦПФР обігу акцій з подальшим скасуванням реєстрації випуску акцій, як правило, відбувається уже після припинення акціонерного товариства, яке випустило такі цінні папери, причому через значний проміжок часу (6-8 місяців). Відтак акції залишаються в обігу, в той час як самого емітента уже не існує. Досить поширеною є практика, коли ДКЦПФР скасовує реєстрацію випуску акцій та анулює свідоцтво про реєстрацію випуску акцій без попереднього зупинення обігу акцій.
Враховуючи той факт, що відомості про внесення записів до Єдиного державного реєстру про припинення акціонерних товариств публікуються в офіційному друкованому виданні («Бюлетень державної реєстрації» – О. Г.) із кількатижневим запізненням, учасники ринку цінних паперів не мають реальної можливості отримати інформацію про припинення акціонерних товариств, акції яких продаються на ринку. Та й не зобов’язані це робити, позаяк орієнтуються на реєстр випуску цінних паперів та реєстр кодів ISIN. Відтак, договори, які з об’єктивних причин продовжують укладатися на ринку після припинення акціонерних товариств щодо випущених ними акцій, обіг яких ДКЦПФР не зупинявся, залишаються під загрозою визнання нікчемними.
Неврегульованість зазначених проблемних питань призведе лише до поглиблення існуючих проблем і жодним чином не сприятиме її вирішенню. Невирішеність же зазначених проблем негативно позначається на функціонуванні суб’єктів господарювання у просторі фондового ринку, стримує інвестиційні процеси і знижує ефективність використання фінансових ресурсів.
У зв’язку з цим ми пропонуємо звернутися до ДПАУ та ДКЦПФР щодо унормування порядку дій зазначених органів при припиненні діяльності акціонерних товариств та скасуванні реєстрації випуску акцій. Готові долучитися до розробки порядку дій, який не перетворюватиме добросовісних учасників ринку у злочинців.