Тези доповіді на засіданні Комітету підприємців фондового ринку при Торгово-промисловій палаті України, 27 квітня 2010 року

Розбудова корпоративного управління в Україні забезпечена впровадженням Закону України «Про акціонерні товариства», що увібрав у себе світову практику корпоративних відносин, з одного боку розкриває великі можливості перед акціонерними товариствами, а з іншого - оголює проблематику корпоративних відносин, додаючи низку питань, що потребують нагального нормативно-правового підґрунтя та дієвої практики їх вирішення.

Уже сьогодні, через рік після набуття чинності, можна оцінити перші результати впровадження Закону України «Про акціонерні товариства», окреслити як його проблеми, так і перспективи подальшої розбудови нормативно-правової бази, шляхи розвитку корпоративного управління.

Важливим моментом у впровадженні новацій корпоративного управління, запроваджених Законом України «Про акціонерні товариства» є приведення внутрішніх документів акціонерного товариства у відповідності до норм чинного законодавства. З цією метою нагальною є потреба напрацювання типових статутів публічних та приватних акціонерних товариств, положення про корпоративного секретаря, положення про інформаційну політику акціонерного товариства тощо. Акціонерним товариствам зволікати із приведенням статутів та інших внутрішніх положень із вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» немає часу. Річ у тому, що з 30 квітня 2011 року втратять чинність деякі статті Закону України «Про господарські товариства», що містять згадки про ЗАТ і ВАТ. Таким чином, компанії, які не узгодять свої документи з новим актом, опиняться поза законом.

Оскільки Закон України «Про акціонерні товариства» надав два роки акціонерним товариства на приведення у відповідність з нормами цього Закону статутів та інших внутрішніх положень наступною проблемою, з якою можуть зіткнутися існуючі ВАТ і ЗАТ, є вибір типу товариства. Новий поділ акціонерних товариств за типами є однією з концептуальних новел Закону України «Про акціонерні товариства». Характерною ознакою приватних акціонерних товариств є їх закритість від зовнішніх інвесторів – як дружніх, так і недружніх. З цим пов’язана і відсутність зобов’язань щодо розкриття значної кількості інформації, зокрема, звітності. При цьому приватне акціонерне товариство може прийняти рішення про свою публічність і вийти на ринок залучення капіталу.

Закон України «Про акціонерні товариства» не зобов’язує ВАТ перереєструватися саме в публічне товариство, а ЗАТ – у приватне. Вибір типу акціонерного товариства є добровільним кроком, однак визначається обмеженнями у кількісному складі до та більше 100 осіб. Так, відповідно до ст. 5 нового Закону кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100. Таким чином, вибір типу товариства до перереєстрації обмежений кількісним складом його акціонерів. Сьогодні в Україні близько 24 тисяч акціонерних товариств, кількість акціонерів у яких перевищує 100 осіб. Через зазначене обмеження такі акціонерні
товариства будуть змушені до 30 квітня 2011 року трансформуватися в публічні акціонерні товариства.

Багатьом існуючим акціонерним товариствам при прийнятті рішень про перетворення у публічне чи приватне акціонерне товариство та про внесення змін до статуту, доведеться одночасно і збільшувати розмір статутного капіталу, що потягне за собою додаткові витрати. Це доведеться робити тим акціонерним товариствам, розмір статутного капіталу яких не відповідає вимогам статті 14 Закону України «Про акціонерні товариства», згідно з якою мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.
Значних зусиль доведеться докласти акціонерним товариствам для виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», які стосуються форми існування акцій. Частиною 2 статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачається, що акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Дана норма у відповідності з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» набирає чинності через два роки з дня опублікування цього Закону.
Впровадженню новацій корпоративного управління в практику українських компаній заважатиме також проблема «мертвих душ». Йдеться про міноритарних акціонерів, з якими втрачено зв'язок (змінили місце проживання, померли, виїхали за кордон тощо). А таких доволі багато. Адже під час масової приватизації і корпоратизації акціонерами ставали великі трудові колективи (що налічували від 500 до кількох тисяч осіб залежно від профілю діяльності підприємства) і фактично не брали участі в управлінні, а тому й не надто переймалися долею нечисленних акцій. Натомість власниками контрольного пакета акцій (від 60 до понад 90 відсотків) були один чи кілька мажоритарних акціонерів. Відтак ризик блокування процесу перетворення акціонерних товариств доволі високий, але правники переконані, що це проблема не стільки власне закону. Адже навіть якщо встановити особливий режим для акцій "мертвих душ", то що робити з іншим майном?

Важливим є і питання про можливі санкції за невиконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства». Але вже зрозуміло, що в якості важелів впливу на порушників Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та іншими органами державної влади, будуть застосовуватися санкції, що були встановлені через три місяці після появи Закону України «Про акціонерні товариства» у зв’язку з прийняттям 25 грудня 2008 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів». Даним нормативно-правовим актом до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів вносяться зміни, якими встановлюється кримінальна, адміністративна відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів, а також штрафи у розмірі до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перелік окреслених проблем впровадження новацій корпоративного управління в практику українських компаній не є вичерпним. Однак, зрозумілим є те, що за таких умов учасники ринку шукатимуть шляхи уникнення дотримання вимог Закону України «Про акціонерні товариства». Найпершим і найочевиднішим виходом є зміна організаційної форми акціонерного товариства, адже обов’язкові дематеріалізація, процедура лістингу, процедура перетворення у публічне чи приватне акціонерне товариство, приведення статуту і внутрішніх документів у відповідність з чинним законодавством передбачені лише для акціонерних товариств.